Білл Гейтс не вірив в Інтернет, а IBM — у комп'ютери: як помилялися IT-легенди та вчені

Дамблдор казав, що наслідки наших вчинків настільки складні, що прогноз майбутнього — неймовірно важке завдання. Але в IT, де нові технології з'являються кожного десятиліття (якщо не частіше), усі хочуть висловити думку про них. І якщо про слова звичайних людей ніхто потім не згадує, то коли ви глава DELL або Microsoft, можна назавжди залишитися в історії індустрії кимось недалекоглядним.

Так сталося і з цими відомими вченими та IT-експертами, які опинилися в незручному становищі, намагаючись спрогнозувати майбутнє. Хтось через це втратив роботу, а хтось намагався оскаржити значущість власного винаходу!

Енергія для ПК

Змінний струм

«Клеїти дурня зі змінним струмом — марна трата часу.

Ніхто ніколи не використовуватиме це!» 

(Томас Едісон, винахідник)

Томасу Едісону була притаманна категоричність і впертість. Найімовірніше, цю цитату він сказав у суперечці з Ніколою Теслою, молодим працівником, який наполягав на перевазі змінного струму.

Едісон пихато і поблажливо ставився до нещодавно найнятого інженера і навіть пообіцяв йому величезну (на той час) суму в $ 50 тис., якщо Тесла конструктивно допрацює електричні машини постійного струму, придумані Едісоном.

Томас Едісон (ліворуч) та Нікола Тесла (праворуч)

Молодий інженер кинувся працювати і невдовзі представив Едісону 24 варіанти пристроїв на змінному струмі з покращеними параметрами. Але у гонорарі Едісон відмовив, глузливо заявивши, що сербський емігрант поки що погано розуміє англійську мову і не має почуття гумору.

Тесла одразу звільнився, але Томасу Едісону невдовзі довелося боротися з іншим винахідником — Джорджем Вестінгаузом, який також наполягав на перевагах змінного струму. В історію їхнє суперництво увійшло як «війна струмів». Як ми знаємо, зрештою переміг саме змінний струм, на якому зараз працюють усі комп'ютери.

Атомна енергія

«Енергія, отримана під час розпаду атома, — дуже погана річ. Кожен, хто очікує джерела енергії від перетворення цих атомів, говорить нісенітницю»

(Ернест Резерфорд, невдовзі після першого розщеплення атома)

«Немає жодної ознаки того, що ядерна енергія будь-коли буде доступна. Це означало б, що атом має бути зруйнований за бажанням»

(Альберт Ейнштейн, 1932)

Навіть бувши найрозумнішими фізиками, Ернест Резерфорд та Альберт Ейнштейн скептично відгукувалися про перспективи ядерної енергетики. Хоча з їхніх слів складається відчуття, що це тому, що вони дуже добре розуміли, яку скриньку Пандори відкрили.

Іронічно, що через кілька десятиліть віра в ядерну енергію, навпаки, стала настільки великою, що люди почали очікувати її скорого приходу в усі сфери життя. Так, Алекс Левіт, президент компанії Lewyt Vacuum Cleaner Company, 1955 року заявив, що «атомні пилососи, ймовірно, стануть реальністю протягом 10 років».

Комп'ютери

«Світовий ринок дуже мізерний і комп'ютерів можна продати заледве штук п'ять»

(Глава IBM Томас Вотсон)

Невдалий прогноз глави IBM Томаса Вотсона настільки «насолив» компанії, що на офіційному сайті вона навіть розмістила з цього приводу свій коментар, пояснивши, «про що саме йшлося».

Все почалося з необережної заяви Томаса, що «світовий ринок дуже мізерний і комп'ютерів можна продати заледве штук п'ять». IBM запевняє, що ця фраза вирвана з контексту. Дійсно, в 1953 році на зборах акціонерів IBM 28 квітня Вотсон розповідав про машину електронної обробки даних IBM 701:

Модель 701 була важливим етапом в еволюції пристроїв IBM — від систем, заснованих на перфокартах, до систем цифрової обробки. Основними їхніми клієнтами були уряд та великі наукові лабораторії. У стенограмі виступу йшлося:

«Я хотів би сказати вам, що машина коштує від $ 12 тис. до $ 18 тис. на місяць, тому це не та річ, яку можна продавати повсюдно. Світовий ринок дуже мізерний і комп'ютерів 701-ї моделі можна продати заледве штук п'ять. Проте звертаю увагу: в результаті нашої поїздки, під час якої сподівалися отримати замовлення на п'ять машин, ми повернулися додому із замовленнями на 18».

Однак фраза рознеслася і досі використовується як приклад невдалого прогнозу. Але вона не єдина. Так, засновник комп'ютерної компанії Digital Equipment Corporation (DEC) Кен Олсен у 1977 році сказав:

«Немає причин, через які комусь може знадобитися комп'ютер у їхньому будинку».

З одного боку, цю фразу містеру Олсену можна було б пробачити, адже він міг просто не знати, що таке Персональний Комп'ютер (ПК), досі стереотипно думаючи про «шафи» у науково-дослідних лабораторіях. Але, схоже, засновник DEC просто відставав від часу, оскільки за пару років до цього «прогнозу» на ринку вже з'явилися такі мікрокомп'ютери, як  Altair 8800. А через чотири роки після зауваження Олсена випуск IBM PC взагалі зробив його репліку безглуздою.

Оперативна пам'ять

«640 кБ буде достатньо для будь-яких завдань»

(Білл Гейтс, засновник Microsoft)

Піар-машина корпорації Microsoft роками марно намагається спростувати цю фразу, та й сам Білл Гейтс неодноразово стверджував, що «тоді казав багато дурниць, але тільки не цю». І можна було б повірити в це, якби не знайшлися свідки, які стверджують, що чули його слова на виставці мікрокомп'ютерів у Сіетлі в середині 1981 року.

Чи правда це — загалом не важливо. Цитата увійшла на століття і свідчить про стрімкий розвиток комп'ютерної індустрії, коли точно сказати, що чекає в майбутньому користувача, не міг ніхто. Не дарма за рік до цього, 1980-го в інтерв'ю «80 Microcomputing», Білл також сказав, що впевнений: «ніхто не розбагатіє на написанні програмного забезпечення».

Як ми знаємо, зараз він входить до сотні найвидатніших людей століття за версією Times. А його величезні статки зароблені саме завдяки програмному забезпеченню.

Комп'ютерна миша та клавіатура

«Клавіатур та комп'ютерних мишей у майбутньому не буде, це незручно. Пристрої майбутнього керуватимуться дотиком, голосом або за допомогою стилусу»

(Білл Гейтс, 2008 рік)

2008 року Microsoft раптом чомусь вирішила, що популярні гаджети своє віджили. В компанії почали розповідати, що з ПК простіше спілкуватися голосом та жестами. Схоже, очікування від Windows 7, яку ось-ось мала представити Microsoft, на той час були надто завищені. Минуло п'ятнадцять років, але миша та клавіатура і не думають старіти. Втім, можливо, ми просто ще не дожили до того часу, коли цей прогноз справдиться.

Процесор

«Назва Pentium більше підходить для зубної пасти»

(Джеррі Сандерс III, один із засновників AMD, PC Magazine, 12 січня 1993 року)

Це їдке зауваження могла зробити тільки людина, яка щиро не вірила в перспективи Intel. А даремно. Pentium відразу після виходу завоював комерційну популярність і став одним із найвідоміших і найуспішніших брендів процесорів в історії комп'ютерної індустрії. Навіть при тому, що в його першій моделі виявили дефект і довелося відкликати партію, збитки в пів мільярда не завадили Intel отримати виторг $ 8,78 млрд, а чистий прибуток у перший рік становив $ 2,3 млрд.

Антивірусне програмне забезпечення

«Ми маємо справу з міським міфом. Це як байки про алігаторів у каналізації Нью-Йорка — усі про це знають, але ніхто їх ніколи не бачив»

(Пітер Нортон про комп'ютерні віруси, 1988)

Сьогодні Пітера Нортона знають як автора однойменного антивірусу, але починав він у ролі простого розробника. Оскільки таких фахівців у 80-х було небагато, його думку вважали авторитетною і до неї дослухалися.

У 1987 році персональні комп'ютери були швидше предметом розкоші, й дозволити собі таку іграшку могли тільки дуже заможні люди. Але вже тоді з'явилися перші комп'ютерні віруси. Пітера бавила низька комп'ютерна грамотність користувачів, яка була далеко не найкращою. За комп'ютерні віруси люди приймали будь-яку позаштатну ситуацію — від мишки, що погано працює, до натиснутої клавіші CapsLock, тому Нортон нерідко висміював їхні страхи. Так, у виданні Insight, відповідаючи на запитання про віруси, він сказав, що це лише міський міф.

Але не минуло й двох років, як Нортон змінив риторику, написав свій антивірус і став стверджувати, наскільки важливо користуватися його надійним програмним забезпеченням.

Пітер Нортон (ліворуч) та Джон Макафі (праворуч)

До речі, легковажним щодо вірусної проблеми був і інший автор популярного антивірусного ПЗ — Джон Макафі. Він стверджував, що «ставитися до вірусів серйозно не варто. Проблема має тимчасовий характер і за кілька років взагалі зникне», але пізніше, очевидно, змінив свою думку чи хоча б вирішив, що може на цьому заробити.

Інтернет

«Я не бачу великого комерційного потенціалу Інтернету в найближчі 10 років» 

(Білл Гейтс на торговому заході Comdex у 1994 році)

І знову Білл Гейтс. Манера ведення бізнесу корпорації Microsoft була такою, що батькові-засновнику доводилося часто крутитись і на льоту змінювати свою думку разом з політикою компанії. Так, наприклад, коли з'явився Інтернет, у 1990-х роках Microsoft мало не пропустила цю подію, недооцінивши її потенціал.

Відчуваючи себе авторитетним експертом у сфері IT, Білл Гейтс написав у 1995 році книгу «Дорога вперед» (The Road Ahead), у якій висловив низку «пророцтв», повторивши своє зневажливе ставлення до мережі: «Інтернет — це новинка, яка зрештою поступиться місцем чомусь набагато кращому».

Вже за рік стало зрозуміло, що глава Microsoft сказав якусь нісенітницю. Тоді Гейтс нашвидкуруч написав і поширив серед керівників Microsoft меморандум від 26 травня 1995 року — «Приливна хвиля Інтернету», в якому сказав про те, що з цього моменту Інтернету надано найвищий рівень важливості. В наступних виданнях книги текст також був оновлений, щоб відтворити зростання значення мережі.

У набагато іронічнішу ситуацію в 1995 році потрапив Роберт Меткалф, засновник компанії-виробника комп'ютерного і телефонного обладнання 3Com та лауреат Нобелівської премії. Іронічну — тому що саме завдяки йому Інтернет узагалі став доступним.

Ще 1973 року як працівник компанії Xerox PARC він розробив мережевий стандарт Ethernet. Проте у своїй колонці для InfoWorld (дочірнього видання PC World) він передбачав, що «Інтернет перетвориться на наднову і в 1996 році рухне». Крім того, він навіть пообіцяв з'їсти свої слова, якщо його передбачення виявиться неправильним.

І з'їв: 1997 року під час своєї програмної промови на міжнародній конференції World Wide Web Меткалф змішав копію своєї друкарської колонки з якоюсь рідиною і випив її перед натовпом глядачів.

Спам

«Через два роки проблему зі спамом буде вирішено»

(Білл Гейтс, Всесвітній економічний форум 2004)

Тут навіть нема чого додати — надто оптимістичний прогноз. Спам був, є і, мабуть, ще довго буде. А цей прогноз став одним із найневдаліших для Гейтса за всю історію, до висловлювань якого відтоді почали ставитися з підозрою.

Онлайн-шопінг

«Дистанційний шопінг, хоч і цілком здійсненний, провалиться, тому що жінкам подобається вибиратися з дому, подобається мати справу з товаром, подобається бути в змозі передумати»

(Time, 25 лютого 1966 року)

У середині минулого століття у виданні Time було опубліковано есе «ФУТУРИСТИ: погляд на 2000 рік нашої ери». У ньому автор спробував побачити майбутнє через пів століття, описавши «механічні руки, що дістають заздалегідь вибрані страви та готують їжу», а також роботів, які миють посуд, косять траву тощо.

Згадано в цьому есе і комп'ютер, як маленький пристрій, на який домогосподарка може завантажити програму. Але при цьому онлайн-покупки, як вважали в Time, навряд чи зацікавлять когось.

Мобільний зв'язок

Стільникові телефони

«Мобільний зв'язок ніколи не замінить дротовий»

(Мартін Купер, творець першого мобільного телефону, 1981 рік)

За словами Мартіна Купера, який 3 квітня 1973 року на розі вулиці в центрі Мангеттена зробив перший дзвінок стільниковим телефоном, він став користуватися послугами мобільного зв'язку лише після того, як телефон «схуд» до ста грамів. Спочатку цей пристрій важив майже кілограм і тримати його було не дуже зручно. У 1981 році перспективи мобільного зв'язку були занадто туманні навіть для його творця, і, можливо, тому його прогноз виявився настільки недалекоглядним.

Мартін Купер

До речі, у свої дев'яносто з гаком років Мартін досі робить сміливі прогнози. Наприклад, каже, що винаходити універсальний гаджет, який сподобався б усім людям відразу, — марна трата часу, адже всім не догодиш.

А ще він каже, що ні про що не шкодує. Мабуть, має на увазі багаторічну кар'єру в компанії, де за свій грандіозний винахід, який змінив увесь світ, йому виплатили лише символічний долар. Такими були умови прийому на роботу в Motorola.

Смартфони

«Ідея персонального комунікатора в кожній кишені — це нездійсненна мрія, спричинена жадібністю»

(Енді Гроув, генеральний директор Intel, 1992)

Посил цього «прогнозу» слабо зрозумілий. На початок дев'яностих вже існували компактні лептопи, і припущення, що мініатюризація продовжиться до «кишенькових» розмірів, було б логічніше.

Мобільні ігри

«Ці мобільні ігри відверто одноразові з погляду споживача»

(Реджі Філс-Ейм, президент Nintendo North America, 2011)

Може, мобільні ігри й одноразові, але дешеві, що не заважає їм відірвати великий сегмент ринку в Nintendo. Тому у словах Реджі Філс-Ейма чути банальні побоювання за свій бізнес: ще б пак, адже ціновий діапазон ігор для консолі 3DS на той час був розміром $ 35–45, тоді як ціна на мобільні ігри становила всього долар.

До речі, вже в 2022 році ринок мобільних ігор займав понад половину всього світового ринку геймдеву:

«Безперспективна» Apple

«На місці Джобса я б взагалі продав Apple і повернув гроші акціонерам»

(Майкл Делл, засновник фірми DELL)

Майкла Делла, засновника фірми DELL, довго вважали противником Apple. А почалося це після його необдуманої відповіді на запитання, «що він зробив би на місці Джобса», який у той момент повертав Apple до життя.

Делл взагалі не хотів відповідати, але запитання повторили, і тоді він роздратовано сказав, що на місці Стіва Джобса взагалі продав би компанію і повернув би гроші акціонерам, мовляв, перспектив у неї жодних. ЗМІ підхопили цю фразу, вклавши в неї агресивний зміст — «Засновник DELL вважає Apple безперспективною».

Ситуацію загострило те, що Apple якраз у цей час мала фінансові проблеми та зниження частки ринку, тому Джобса подібна фраза особливо сильно зачепила. Він негайно провів у себе нараду, на якій вивів проєктором на екран фото нового «ворога» компанії — Делла, а самому Майклу надіслав обурений лист електронною поштою.

Майкл Делл

Не вірила в успіх Apple і Microsoft. Стів Балмер, генеральний директор компанії у 2000–2014 роках, у 2007-му стверджував, нібито «немає жодних шансів, що iPhone отримає якусь значну частку ринку».

При цьому другий найбільший акціонер Microsoft і наступник Гейтса на посаді генерального директора Microsoft часто зазнавав критики за своє сліпе неприйняття технологій, які мали комерційний успіх в Apple, а також висловлювався в негативному ключі й про інших конкурентів, включно з Google.

Зрештою Стіва Балмера «попросили» піти, доки він не розвалив Microsoft. Навіть журнал Forbes постійно вносив його до списку найгірших керівників серед усіх директорів громадських компаній США. При цьому журнал TIME, навпаки, був солідарний з думкою Балмера. 1996 року вони писали, що «…в Apple панує хаос і безладдя з відсутністю стратегічного бачення, і, звичайно ж, вона не має майбутнього».

Штучний інтелект

«Tesla досягне повного автономного водіння наступного року»

(Ілон Маск, щорічна обіцянка, починаючи з 2014 року)

«У 2020 році Tesla матиме 1 мільйон роботаксі на дорогах»

(Ілон Маск, 2019)

«Neuralink використовуватимуть в людських черепах вже до 2020 року»

(Ілон Маск, 2019)

Щодо штучного інтелекту, то за кількістю неправильних прогнозів тут лідирує Ілон Маск. До того ж більшість його припущень — набір невдалих спроб назвати точні терміни завершення роботи над своїми проєктами.

Сам Ілон Маск дуже негативно реагує, коли йому нагадують про нездійснені «пророкування». «Мої прогнози — це просто припущення!» — каже він. Але, можливо, якби вони не мали вигляд обіцянок і були без дат, то не викликали б такої гострої реакції користувачів.

Але, до речі, Ілон Маск не єдиний, хто вірить у ШІ. Лауреат Нобелівської премії з економіки Герберт Саймон ще 1965 року стверджував, що «протягом двадцяти років машини будуть здатні здійснювати будь-яку роботу, яку може виконувати людина». На жаль, до появи ChatGPT, щоб побачити, що його пророцтво частково (і на кілька десятиліть пізніше) збувається, Саймон не дожив. Вчений помер у 2001 році.

Висновок

Заради справедливості треба сказати, що деякі з «ляпів», які залишилися в історії, — просто слова, вирвані з контексту або вигадані в тон харизмі історичних особистостей. Але з іншого боку, життя настільки динамічне, що робити прогнози дуже складно і з кожним роком дедалі важче.

Не вірите — спробуйте самі: напишіть свої думки на папері та покладіть у конверт. Років за п'ятнадцять їх дістаньте — буде привід посміятися 🙂