Юлія Смойловська: «Я як начальниця виробництва на заводі, тільки в ІТ»
Знайомство з лекторкою курсу Delivery Management
Зовсім скоро стартує новий потік курсу Delivery Management з Юлією Смойловською, Delivery Director у Luxoft. А щоб занурити вас у курс, пропонуємо почати з самого початку і познайомитися з Юлією ближче.
Для цього ми попросили її розповісти про все-все. Тут буде і про карʼєрний шлях в ІТ, яке тільки зароджувалось, і про найбільші факапи, і про (не) очевидні поради для всіх, хто вже є майбутнім студентом курсу або все ще вагається.
Про себе
З чого все починалося? Розкажіть коротко про свій шлях в IT.
Мій шлях в ІТ почався зі знайомства. На 3 курсі університету я пішла на курси програмування Delphi. Там подружилася з викладачем, який був приблизно такого ж віку, як я (в ті часи ІТ було дуже молоде). Він сказав, що в компанії, де він працює є вакансії в кол-центрі. На той час я вже навчалася паралельно у двох вишах, але мені здавалося, що в мене є ще й час на роботу.
Я прийшла на співбесіду в кол-центр, але після інтерв’ю мені запропонували іншу посаду — управляти інфраструктурним забезпеченням компанії (пошук і контрактування з дата-центрами, комунікації у випадках проблем тощо).
Я завжди буду вдячна своєму першому менеджеру, який повірив ц мене, попри те, що я не могла відповісти майже на жодне запитання і мала нульові знання про те, як працюють дата-центри. Він також навчив мене багато чого, що допомогло мені сформувати мою кар’єру.
Як ви пояснюєте те, чим займаєтесь, людям, які не розуміються на ІТ?
В мене завжди є проблема пояснити те, що я роблю, навіть для тих, хто в ІТ (сміється).
Загалом я кажу, що я як начальник виробництва на заводі, тільки в ІТ.
«Ти отримаєш те, що ти контролюєш, а не те, що ти хотів отримати». Цю цитату я прочитала на початку кар’єри, і для мене вона відображає суть делівері-менеджменту.
Досвід та експертиза
З якими найбільшими або найскладнішими проєктами (або командами) вам доводилося працювати?
Оскільки я почала кар’єру, коли в Україні тільки становилось ІТ, мені пощастило рано отримати дуже різнобічний досвід. З 21 року я вже керувала великими проєктами від початку до кінця та відповідала за всі аспекти проєкту. Зараз у 21 рік навряд чи когось підпустять до такої відповідальності. Але тоді це було ок.
Найскладнішим для мене, мабуть, був проєкт із впровадження в найбільшому банку Казахстану. Він був складний і технічно, і організаційно, і морально, все через великий тиск.
Компанія підписала контракт у 2008 році, під час фінансової кризи, коли не було ніяких проєктів. Тому, це був фікс-прайс проєкт із дуже розмитим скоупом.
В мене досі є історії про те «як я провела літо» в Казахстані. У нас із командою був жарт, що найкраще в цьому проєкті те, що на етапі впровадження ми зможемо використати фразу:
— Ти де?
— Де, де, в Карагандє.
Яким досягненням у своїй кар'єрі ви пишаєтеся найбільше?
Найбільше я пишаюся, коли проєкти, які ми розробляємо, допомагають клієнту. Наприклад, коли виходить реліз «ця система стала першою на ринку». В такі моменти я думаю: «О! Це ми зробили!»
А ще мене дуже тішить, коли люди, яких (як я вважаю) я виростила, досягають успіху. Це таке задоволення тренера, коли учні стають успішними. Я намагаюсь повертати свій «борг» кармі, бо колись одна людина повірила в мене, і беру людей на роботу без формального досвіду або даю більше відповідальності, щоби показати себе. Я дійсно вважаю, що людина з головою на плечах може вивчити будь-яку інформацію, було б бажання. Тому, я насамперед дивлюсь на мотивацію.
Моє найкоротше інтерв’ю тривало 10 хвилин. Ми шукали адміністратора в наш автономний департамент. Прийшов кандидат, який сказав, що готовий робити що завгодно, але хоче мати шанс стати ПМ (хоча в нього не було ніякої освіти чи досвіду в ІТ).
Я спитала, чи допоможе він розібрати новорічну ялинку, яка вже 3-й місяць стоїть на кухні. Через 6 років він вже senior PM. Я, звичайно, трохи перебільшую, бо за ці 10 хвилин я побачила гарно поставлену мову, професійну комунікацію, ввічливість, зрілість і розуміння власної мети.
Чи можете згадати випадок, коли проєкт був на межі провалу, але правильні delivery-процеси його врятували?
Це був усе той же проєкт. У нас за контрактом майже не було описано скоуп, що дуже лякало. Тому я почала створювати управлінський фреймворк: статут проєкту (project chapter), процеси прийняття/затвердження результатів, процеси тестування.
Ми узгодили всі процеси до того, як почалась розробка, і це те, що витягнуло проєкт з точки зору скоупу і термінів. У нас, наприклад, ТЗ підписували 58 людей (вже пройшло 15 років, а я пам'ятаю цю цифру). Організаційно кожен крок був неймовірно складним. Але те, що в нас від самого початку були домовлені правила, нам допомогло.
Як, на вашу думку, змінилася роль Delivery Manager за останні роки й до чого треба готуватися майбутнім випускникам курсу?
Для мене делівері-менеджер — це той, хто makes things happen. Тобто не про поговорити або зробити слайд, а про конкретні результати. Запит на таких людей завжди є. Але, звичайно, фокус змінюється.
Мені здається, що ці зміни в якомусь сенсі циклічні. Є періоди з запитом на професійних менеджерів, є періоди, коли акцент на технічну кваліфікацію. І вони повторюються десь раз на 5 років. Тому готуватись треба з оглядом на те, яка ваша цінність у тому, що ви робите / будете робити. Не можна знати все й одразу. Можна робити акцент на технічній підготовці, на знанні домену, на вмінні працювати в певній країні тощо.
Професійні скіли й про що буде курс
Які топ 3 скіли ви вважаєте критично важливими для сучасного DM?
- Софт: комунікація, емпатія, критичне мислення.
- Хард: SDLC-методології; оцінка, прайсинг і бюджет; управління ризиками та змінами.
Підготовка, мотивація та «домашнє завдання»
Як би ви розподілили свій час у ході навчання, щоб взяти від цього курсу максимум і не вигоріти в процесі?
Я рекомендую бути максимально активним під час зустрічей: ставити запитання, дискутувати. Ми всі можемо знайти теорію онлайн, і для цього не треба платити за курс. Студенти приходять на курс за досвідом, і я акцентую, що це досвід не тільки мій, але і їхній також. Тож я заохочую ділитись і рефлексувати. Адже рефлексія — це один із найпотужніших інструментів навчання.
Багато часу займуть домашки, адже це практика. Тому треба виділити на це час. Наші домашки робляться в груповому форматі, щоб заохочувати кооперацію, адже в реальному житті ДМ не працює сам. А також це можливість нетворкінгу з колегами по індустрії.
На що схожий ваш курс за темпом?
Я думаю, це схоже на реальний ІТ-проєкт: трохи waterfall (бо є план) і трохи agile (бо контент може змінюватися залежно від інтересів групи)
На що ви порадите студентам звернути увагу насамперед?
Я б рекомендувала проаналізувати свої сильні та слабкі сторони й визначити, які напрямки треба розвивати. Причому я не кажу, що треба розвивати слабкі. Дуже часто краще спрацьовує, коли людина розвиває свої сильні сторони.
Що почитати/подивитися
Яку книгу ви б порадили прочитати кожному делівері-менеджеру для прокачки скілів?
Я рекомендую прочитати The Deadline: A Novel About Project Management. Це дуже стара книга, але це класика, яка показує, що один і той самий проєкт можна робити по-різному.
