S.T.A.L.K.E.R. 2: Перше враження зсередини Heart of Chornobyl — чи варта гра 15 років очікувань?
Про плюси, мінуси, атмосферу та тріумф українського геймдеву
Джерело зображення на обкладинці: GSC Game World.
20 листопада 2024 року на ПК та консолях Xbox Series X/S відбувся реліз довгоочікуваної гри S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl. Слово «довгоочікуваний» тут не просто гарний епітет, а буквальна характеристика. Адже перший анонс S.T.A.L.K.E.R. 2 відбувся ще у 2010-му, а гру обіцяли випустити у 2012 році.
Відтоді багато чого трапилося, а сама студія GSC Game World, яка відповідала за створення серії S.T.A.L.K.E.R., навіть встигла закритися та переродитися. Новий анонс припав уже на 2017 рік. Тобто хтось чекав на S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl сім років, інші — всі чотирнадцять, а деякі — навіть п’ятнадцять, адже саме у 2009-му вийшла попередня частина — S.T.A.L.K.E.R.: Call of Pripyat. До нової гри GSC Game World була прикута пильна увага світової спільноти, а ще й повномасштабне воєнне вторгнення росіян в Україну точно не спростило розробку. Врешті-решт «Серце Чорнобиля» все ж таки дісталося до гравців.
Автор цього матеріалу Микита Казимиров не лише дізнався всі можливі факти про нову серію, але й встиг дослідити її у ролі гравця. Яким вийшов «Сталкер» зсередини та чому гра виправдала всі як позитивні, так і реалістичні очікування — читайте далі.

Тернисте повернення
Серія S.T.A.L.K.E.R. від української студії GSC Game World відносно швидко зуміла набути статусу культової. Це найамбіційніша гра, створена в Україні, а її автори хотіли подарувати гравцям щось таке, чого вони ще не бачили. Ігри серії ще й не забували популяризувати українську культуру та в метафоричній формі розповідати про трагедію на Чорнобильській АЕС.
Наступні ігри GSC Game World працювали на старому рушії X-Ray та геймплейно особливо не відрізнялися від першоджерела. Тож частково можна вважати, що «S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля», «S.T.A.L.K.E.R.: Чисте небо» та «S.T.A.L.K.E.R.: Поклик Прип’яті» — це одна велика гра, яку поділили на три окремих продукти.

Власне, тому «S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля» має цифру два у назві. Бо це вже повноцінний сиквел, своїх амбіцій під час розробки автори не стримували. Для створення гри обрали рушій Unreal Engine 4, який з плином виробництва змінили на Unreal Engine 5.1. А одним з головних партнерів GSC Game World виступила компанія Microsoft, якій належить бренд Xbox. Саме тому S.T.A.L.K.E.R. 2 не вийшла на PlayStation 5 і стала консольним ексклюзивом Xbox Series X/S. Втім, зважаючи на сучасну політику Xbox щодо своїх ексклюзивів, існує висока ймовірність, що одного разу гра все ж таки завітає на ігрові пристрої від Sony.
Російське повномасштабне вторгнення в Україну зробило розробку гри більш критичною. Адже головний офіс GSC Game World базувався в Києві, а активні воєнні дії зовсім не сприяли адекватній розробці й без того складного проєкту. Саме тому штаб-квартиру студії перенесли до Праги. Але негаразди все одно ніби переслідували розробників, тому у вересні 2023 року новий офіс постраждав від пожежі.
На тлі війни «S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля» перетворилася з просто дуже очікуваної гри на щось значно більше. Ситуацію загострював той факт, що частка російських гравців вважала S.T.A.L.K.E.R. «своєї народною» серією, ігноруючи факт її українського походження. Тобто гра стала ще й соціальним та політичним висловлюванням на підтримку України.

Головна продюсерка та креативна директорка GSC Game World Марія Григорович окремо зауважила в інтерв’ю Wired про важливість українського культурного коду всередині S.T.A.L.K.E.R. 2:
Це і раніше була гра про Чорнобиль, який насправді розташований у Київській області. Її створювала українська команда до війни, та гра стала чимось незрівнянно більшим після початку вторгнення. Тепер це національний продукт, націлений показати, що Україна не лише винятково ефективна та хоробра на полі бою, а рівноцінно важлива у сенсі культурної спадщини. Це щось, що має побачити весь світ».
Декілька перенесень дати релізу гри, злив російськими хакерами інформації із серверів GSC Game World, рішення деяких розробників піти в ЗСУ — можна сказати, що жодну гру не створювали в настільки диких, майже пекельних умовах, як «S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля». Ще більше making-off подробиць — дивіться у документальному фільмі War Game: The Making of S.T.A.L.K.E.R. 2, від студії-розробника GSC Game World.
З одного боку, в GSC Game World були неймовірно талановиті розробники та унікальна серія з великою лояльністю гравців. З іншого — тяжкі умови розробки точно мали вплинути на якісь готової гри. Тож перейдемо від теорії до практики.
Знову в Зоні
Події S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl розгортаються у знайомій за першими іграми Зоні, створеній на основі реальної Зони відчуження навколо ЧАЕС. У всесвіті гри, окрім аварії 1986-го, також трапилася ще одна катастрофа — у 2006 році. Її причиною стали секретні експерименти вчених. Після неї фізичні, хімічні та біологічні властивості багатьох елементів Зони змінилися, з’явилися мутанти й небезпечні аномалії. Крім цього, там стали знаходити артефакти з незвичайними властивостями, які мають високу цінність. Тому до неї почали приходити шукачі артефактів і просто пригод — сталкери.

Головний герой нової гри — сталкер на прізвисько Скіф. Його будинок поза Зоною зруйнувала аномалія навколо артефакту. Це унікальна ситуація, адже артефакти швидко втрачають надприродні властивості за межами Зони. Скіф повертається в Зону, щоб дослідити властивості незвичайної знахідки, однак його зраджують. Тепер головна мета героя — знайти кривдників та докопатися до правди. А задля цього доведеться взяти участь у багатьох конфліктах всередині Зони.
Новий головний герой, який до того ж відчутний час не був у Зоні, — це грамотний хід з боку розробників. Адже з попередньої гри у серії минуло багато часу. З’явилося декілька поколінь гравців, які зовсім нічого не знають про S.T.A.L.K.E.R., та і давні фанати, ймовірно, призабули деякі важливі деталі загальної історії. А сюжет S.T.A.L.K.E.R. 2 спирається на абсолютно всі дрібниці з попередніх частин, увага до їхніх деталей та спадщини майже маніакальна.
Тож гра поступово знайомить гравців з новими персонажами та зводить зі старими знайомими. Саме тому сценарій нікуди не квапиться: перші декілька годин гри — це лише масштабне занурення у правила, за якими працює Зона версії «Серця». Через це може здатися, що на початку у грі майже немає цільного сюжету, однак не треба квапитися з висновками.

Ви спокійно можете подорожувати лише за основними завданнями, швидко поглинаючи головну сюжетну лінію. Однак жодна гра серії S.T.A.L.K.E.R. ніколи не була про подібний ігровий процес. Бо вони передусім про свободу гравця та його дій, і нова серія перейняла цю особливість та вивела її на принципово новий рівень.
Свобода в основі всього
Гра починається з невеликого прологу, приблизно на пів години. Під час нього гравця знайомлять з основами керування та виживання в Зоні. Потім трапляється важлива сюжетна подія: Скіф залишається зовсім без спорядження — і починається справжня гра, в якій за руку вас ніхто не триматиме.
Навіть під час зустрічі першого провідника у грі з’являється повідомлення, що йти за ним зовсім не обов’язково. З іншого боку, детальніше вивчення локацій та знайомство з персонажами завжди винагороджують. Якщо не корисними предметами, то хоча б цікавими історіями або просто примітними моментами.

S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl — це величезна гра, майже кожен куточок якої наповненим чимось знаковим для допитливих гравців. Просто посеред поля існує ймовірність знайти руїни, в яких заховано щось корисне. Або випадкова перестрілка може стати початком нового завдання. Побачити все в грі за одне проходження майже неможливо.
Цьому сприяє ще й система виборів. Майже кожне, навіть найпростіше завдання можна розв’язати кількома методами. Наприклад, замість вбивства бандитів можна просто пробратися в локацію та викрасти потрібний предмет. Часто люди, які у вас щось просять, приховують важливу інформацію. Дізнайтеся її самостійно — і завдання потече вже в іншому річищі.
У Зоні ведуть діяльність кілька великих фракцій, у кожної — своя мета й погляди на майбутнє. Залежно від ваших дій ви отримаєте прихильність чи ненависть конкретних фракцій. Фіналів у грі також декілька — все залежить лише від ваших дій та виборів.

Подібний акцент на свободі й діях головного героя ріднить S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl з рольовими іграми на кшталт Fallout. Постапокаліптичний сетинг лише підкреслює схожість. Однак не треба зайвих порівнянь, адже рольовий компонент Heart of Chornobyl проявляє себе переважно у розвитку та варіативності окремих завдань — у своїй основі це шутер від першої особи. Тому саме стріляти в грі доведеться найчастіше.
Вдалого полювання
Ігрові серії на кшталт Destiny та Borderlands зробили популярним жанр так званих лутер-шутерів. У них велику увагу приділяють збору предметів та пошуку нового екіпірування. Серія S.T.A.L.K.E.R. в цьому плані виявилася одним із першопрохідців, адже запропонувала подібний ігровий процес ще у 2007 році. І друга серія особливо не намагається перевинайти те, що й так працювало гарно, а лише розвиває вдалі ідеї.

У вас ніяк не вийде покращити характеристики самого Скіфа, системи рівнів та навичок у грі також немає. Зате в ній наявна велика кількість зброї, броні, шоломів та корисних предметів. Кожного вбитого ворога-людину після смерті можна обшукати, адже ресурси у Скіфа вкрай обмежені.
Особливу важливість становлять артефакти. Вони мають унікальні властивості, наприклад, додатковий захист від радіації або підвищення максимальної ваги предметів, яку здатен носити із собою Скіф. Артефакти зазвичай заховані посеред небезпечних аномалій, але їхня практична значущість — та ціна у місцевій валюті у торговців — варта всіх ризиків.
Майже всі завдання так чи інакше зводяться до вбивства ворогів. Водночас авторам гри вистачає креативності, щоб навіть подібні постійні сутички подавати нестандартним чином. Наприклад, часом можна стравити мутантів і людей або різні фракції, щоб полегшити собі завдання. Або дізнатися від якогось персонажа про секретний шлях, тоді стріляти зайвий раз не доведеться.

Однак не розслабляйтеся: зовсім без пострілів пройти гру не вийде. Навіть система стелсу, завдяки якій можна по-тихому розправлятися з ворогами-людьми, не завжди допомагає. Частково — бо працює кривувато, тому супротивники часто здатні побачити вас навіть крізь стіни, частково — бо сама гра спроєктована таким чином, що перестрілки в ній відбуваються регулярно.
Безпосередньо стріляти в S.T.A.L.K.E.R. 2 приємно, видів зброї достатньо багато, щоб кожен підібрав собі щось під власний стиль проходження. Однак ганплей під час битв страждає через непропрацьованість деяких стволів і не зовсім адекватну реакцію ворогів на поранення. Особливо це стосується ворогів-мутантів, які можуть поглинати ваші постріли зовсім без проявів болю, що руйнує задоволення від гри.
З іншого боку, кожна сутичка цілком може стати для Скіфа останньою, адже S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl — це важка гра. Вороги живучі та швидко вбивають головного героя, навколо радіація та аномалії, навіть одне необережне слово може стати приводом для перестрілки. В GSC Game World хотіли, щоб світ Зони відчувався по-справжньому небезпечним. І в розробників це вийшло — навіть занадто добре.

Іноді S.T.A.L.K.E.R. 2 заграє з іншими жанрами. Ключові з них — immersiv sim та горор. Від першого розробники взяли ігровий дизайн, за якого майже в кожної ситуації наявні декілька методів розв’язання, до того ж часом все залежить від креативності гравця. Наприклад, можна доштовхати ящик з однієї локації в іншу, щоб використати його як укриття.
А від горорів гра взяла безліч щиро страшних ситуацій. Заразом не всі з них зрежисовані розробниками. Гра вміє лякати системами та ворогами навіть без втручання «зверху». Зважайте на те, що лякатися доведеться частенько.
Помиратимете ви постійно — цього ніяк не уникнути. Екран смерті ще ніби насміхається з вас загальним лічильником смертей за всю гру. Але в Зону все одно хочеться постійно повертатися, вивчати її ретельніше, дивуватися новим знахідкам. Бо вона вміє зачепити щось у серці та душі.

Життя сталкера
Відверто кажучи, коли розмова заходить про серію S.T.A.L.K.E.R., гравці не так часто згадують якісь геймплейні моменти, перестрілки або сюжет. Передусім кожна гра була про душевні розмови біля багаття, смішні фрази бандитів і можливість просто посеред перестрілки випити горілку. Про приємні та милі серцю дрібниці. Одним словом — про атмосферу.
Атмосфера під час оцінки відеоігор — це доволі ефемерний критерій, адже звести його до хоч якихось чітких меж майже неможливо. Це поєднання радикально різних елементів, часом навіть негативних, яке зрештою справляє незабутні враження. S.T.A.L.K.E.R. вважають однією з найатмосферніших серій ігор, а «Серце Чорнобиля» лише закріплює цей статус.
Сталкери дуже люблять травити байки, по-хорошому безглуздо жартувати та й взагалі поводяться саме як живі люди. Майже кожен персонаж може розповісти щось цікаве або просто кумедне. І навіть їхні імена вийшли яскравими та живими. Страшно навіть уявити, яку роботу здійснили сценаристи й наративний відділ загалом.

Атмосфера у S.T.A.L.K.E.R. 2 — це не тільки її персонажі. Це ще й предмети, локації, пейзажі, погода, навіть дрібнички на кшталт корекції кольору або написів на стінах. Все відчувається настільки рідним і знайомим, що ви ніби провели в Зоні реальне дитинство. А тепер повертаєтеся у свідомому віці, щоб побачити, як усе змінилося. І нехай прогрес не зупинити, тому деякі місця не впізнати, та все одно окремі частини Зони ніби існують поза часом.
Зона живе навіть без участі гравця. Це не просто гарні слова, а одна з ключових ігрових систем, на якій розробники акцентують увагу в попередніх іграх. Авторська система GSC Game World під назвою A-Life симулювала життя всіх неігрових персонажів. Тобто вони не просто виконували конкретні вказівки рушія гри, а вели діяльність навіть коли гравця не було поряд. Через це в Зоні постійно траплялися цікаві ситуації та бойові сутички між представниками різних фракцій.

A-Life не вийде назвати ідеальною системою, до того ж вона випередила свій час, тому на технологіях 2007 року працювала зі збоями. У S.T.A.L.K.E.R. 2 вона також наявна, навіть у покращеній версії A-Life 2.0, але поки що працює з відчутними проблемами. У цьому зізналися розробники в одному з обговорень на офіційному Discord-сервері гри:
Є кілька відомих проблем із системою A-Life 2.0, про які ми знаємо і працюємо над виправленням/покращенням. Ми знаємо, що ця система дуже важлива для того, щоб Зона мала захопливу атмосферу, і ми зробимо все можливе, щоб виправити відомі проблеми».
Тому поки що у вас не вийде відчути справжнє життя Зони. Вороги з’являються ніби з повітря, різні фракції рідко взаємодіють між собою. Звісно, розробники активно випускають оновлення та патчі, щоб усе виправити. Марія Григорович окремо наголосила на важливості системи A-Life та її доведенні до робочого стану в розмові з IGN.
Однак виправляти, окрім цього, доведеться ще багато елементів гри.

Технічні негаразди
Оригінальні три гри серії S.T.A.L.K.E.R. були дуже амбітними для молодої команди GSC Game World. Можливо, навіть непомірно амбіційними. Ігри все ж таки дожили до релізу та сподобалися гравцями, але навіть віддані фанати не могли ігнорувати велику кількість технічних проблем. Часом баги навіть заважали пройти важливі сюжетні моменти, через що доводилося шукати найближче робоче збереження або взагалі починати гру із самого початку.
S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl не уникла подібних проблем. Це за умови, що замість роботи над власним рушієм команда скористалася готовим рішенням у вигляді рушія Unreal Engine, який вважають одним зі стандартів ігрової індустрії. Однак вона все одно наповнена багами, проблемами з оптимізацією та іншими моментами, які відчутно псують життя.
Наприклад, гра досить вибаглива до характеристики вашого ПК. У всьому винна посередня технічна реалізація, адже на Xbox, який може бути відчутно слабшим за ваш пристрій, вона працює майже без проблем. Прикро, адже з візуального боку S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl — неймовірна гра, яка постійно підкидує стильні, виняткові моменти. Однак ефект занурення руйнується, коли раптово трапляються мерехтливі текстури, а лічильник кадрів на секунду прямує майже до нульових значень. А ще в грі дивні проблеми з освітленням, через які майже вся вона вийшла занадто нереалістично тьмяною.

Однак якщо подібні нюанси ще можна виправити потужним ПК або деякими змінами у налаштуваннях графіки, то проблеми зі скриптами та загальним станом гри вже серйозніші. Деякі завдання можуть просто перестати фіксуватися, тоді у вас ніяк не вийде їх здати. І добре, якщо це стосується якого другорядного доручення. Але часом сюжетні місії також припиняють працювати.
А іноді трапляються зовсім безглузді ситуації. Наприклад, персонаж може стати посеред проходу в якесь важливе для сюжету місце. І ви ніяк не обійдете його, а відходити він відмовляється. Доволі дивно це бачити у грі 2024 року.
Попередні ігри серії активно лагодила фанатська спільнота. Всі ігри S.T.A.L.K.E.R. досі залишаються однією з найпопулярніших платформ для створення модифікацій. Автори модів не лише довели ігри до ідеального стану, а ще й створюють свої абсолютно нові сюжети.

Над S.T.A.L.K.E.R. 2 автори модів також вже почали активно працювати. Відверто кажучи, відчутно зламаний стан гри викликає ностальгію та якесь душевне тепло, повертає у той самий 2007 рік. Що, звісно, не виправдовує розробників, тому гнівні коментарі деяких гравців цілком виправдані. Однак у 2024 році випускати патчі та оновлення стало значно легше, ніж у 2007-му. Тож Heart of Chornobyl точно приведуть до ладу швидше, ніж попередні ігри.
Культурний код
Перед розробниками S.T.A.L.K.E.R. 2 стояла важлива мета — представити Україну через призму захопливої гри, зробивши її саме українською, а не «пострадянською», як це часто подають західні медіа. І з цим завданням вони впоралися на 100%.
Почнімо з очевидного: у грі приділено значну увагу українському озвученню всіх персонажів. У мережі навіть рекомендують грати з українськими голосами замість англійських, оскільки вони звучать більш автентично та якісно. Це цілком закономірно, адже для озвучення запросили відомих українських акторів дубляжу, чиї голоси знайомі глядачам за локалізованими версіями популярних фільмів. Водночас російської озвучки у грі немає взагалі.

Гра складається з безлічі дрібних деталей, які підкреслюють розуміння розробниками культурного коду українців. Це помітно у фразеологізмах, які використовують персонажі, у зовнішньому вигляді хатинок та предметів на локаціях. Гравці постійно знаходять нові елементи, що ще більше пов’язують S.T.A.L.K.E.R. 2 з Україною.
Заразом автори усвідомлювали, що Зона відчуження ЧАЕС назавжди застигла у 1986 році, тому радянська естетика, яка має окрему популярність в англомовних гравців, у грі також наявна. Проте це нехай і радянська, та насамперед Україна. Інших думок взагалі не виникає.
До того ж гра популяризує сучасну українську культуру. На радіо звучать пісні таких виконавців, як-от SadSvit, Христина Соловій та The Hardkiss, а головний герой Скіф п’є енергетик Non Stop. І якщо цей момент викликає здивування, згадайте, що розробники Death Stranding додали до гри Monster Energy. Українські автори, безперечно, не поступаються в цьому питанні.
У титрах розробники відкрито вказують на російське вторгнення в Україну, нагадуючи, що ігри ніколи не можуть бути повністю поза політикою. Водночас проєкт залишається передусім захопливою розвагою. І за це розробникам із GSC Game World можна лише висловити величезну повагу. Адже мало що здатне популяризувати Україну у світовій спільноті так ефективно, як S.T.A.L.K.E.R. 2.
Початок великого шляху
S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl — це далеко не ідеальна гра. Хтось навіть не зможе повністю відчути її плюси через технічні проблеми. А іншому прошарку гравців вона буде здаватися занадто старомодною, майже застарілою.
Вона нічого не пояснює зайвий раз, деякі елементи інтерфейсу та геймдизайну, як-от швидке переміщення мапою, в ній ніби навмисно зроблені незручними, а чергова цікава місія може завершитися системною помилкою та поверненням до робочого столу. Будьте готовими, що S.T.A.L.K.E.R. 2 особливо не цінує ваш час, почуття та звички.

Навіть якщо відкласти атмосферу та культурне значення, S.T.A.L.K.E.R. 2 залишається видатною грою. Вона пропонує величезний відкритий світ, сповнений цікавих знахідок і моментів, а її геймплей постійно тримає вас у напрузі, змушуючи повертатися знову і знову. І що важливо — гра щедро нагороджує вашу цікавість, пропонуючи ще більше контенту. Просякнувшись духом свободи, який панує в цьому світі, забути S.T.A.L.K.E.R. 2 стає майже неможливо — її краса та велич пронизують кожен аспект.
Вже за перші два дні після релізу S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl продано понад мільйон копій. І це з огляду на те, що гра доступна в підписці Game Pass, тож загальна кількість гравців, які долучилися до цього всесвіту, може бути набагато більшою. У GSC Game World далекосяжні плани на її розвиток — гравці вже очікують на мультиплеєрний режим, анонсований студією.
S.T.A.L.K.E.R. 2 має всі шанси стати для України тим, чим The Witcher 3: Wild Hunt став для Польщі — не просто успішною грою, а поштовхом для нового етапу розвитку української ігрової індустрії. І все це вдалося реалізувати навіть попри активні воєнні дії в країні. Це справжній тріумф українського духу, перемога над перешкодами та незгодами. Гра, яка варта кожної хвилини, витраченої на неї.