Все про сервісно-орієнтовану архітектуру

Принципи роботи, переваги та мікросервіси

Сервісно-орієнтована архітектура (SOA) — це підхід до проєктування програмного забезпечення, який покладається на використання незалежних сервісів. Наприклад, таксі Bolt та Uber інтегрували Google Maps API, а ще Stripe, Braintree, Adyen як платіжні системи та багато інших сервісів, які забезпечують роботу застосунку та його оптимізацію, комунікуючи між собою.

У сервісно-орієнтованій архітектурі служби працюють незалежно та забезпечують функціональність або обмін даними. Споживач створює запит на інформацію та надсилає вхідні дані сервісу. Сервіс обробляє дані, виконує завдання та надсилає відповідь. Наприклад, якщо програма використовує службу авторизації, вона отримує ім’я користувача та пароль. Сервіс перевіряє ім’я користувача та пароль і повертається із відповіддю.

Цей термін походить зі сфери інформаційних технологій та комп’ютерних наук, але концепція використання різних вебсервісів корисна і для інших бізнесів. Наприклад, для розрахунків за допомогою Apple або Google Pay в магазині.

Корпоративна сервісна шина (ESB)

Простий приклад: уявіть, що вам потрібно відкрити ресторан або навіть мережу ресторанів. Чи вирощуватимете ви овочі та фрукти самі, а потім купуватимете транспортні засоби, щоб доставити їх до місця призначення? Чи потрібно вам розробити власну платіжну систему, щоб клієнти могли розраховуватись у закладах? Чи варто вкластись у створення систем управління замовленнями, запасами, бронюваннями та доставкою?

Імовірно, що розпорошуватися на таку кількість завдань не буде вигідним для бізнесу, поки він не досягне великих масштабів. Саме тут на допомогу приходить корпоративна сервісна шина — інтеграція різних застосунків і сервісів навколо центрального компонента, яка забезпечить діяльність підприємства і включить різні технології в одну інфраструктуру. Ці сервіси можуть мати загальні стандарти інтерфейсу та архітектурний шаблон, щоб їх можна було швидко поєднувати.

Повертаємося до нашого прикладу: впровадивши готові рішення, які працюватимуть із першого дня, менеджмент ресторану зможе зосередитися на своїй основній функції — приготуванні їжі та обслуговуванні клієнтів.

Так само це працює і в сфері розробки програмного забезпечення — використання SOA зменшує обсяг роботи над додатковими, але необхідними сервісами й дає змогу розробникам приділити більше часу основній ідеї та функціям свого програмного забезпечення.

Переваги сервісно-орієнтованої архітектури

Окрім згаданої вище економії часу на інтеграцію сервісів в архітектуру програмного забезпечення, SOA має велику низку переваг:

Повторне використання коду. Можна інтегрувати наявні сервіси в різні бізнес-процеси, заощаджуючи час і гроші. Написаний код також може стати частиною нових застосунків, тому їх не потрібно розробляти з нуля.
Взаємодія сервісів через інтерфейси. Всі сервіси в межах певної SOA з’єднуються завдяки стандартизованим механізмам комунікації. Таким чином, сервіси постійно обмінюються даними, хоча й працюють незалежно один від одного. Наприклад, WSDL для SOAP-сервісів або OpenAPI для RESTful-сервісів, що дає їм змогу обмінюватися запитами й відповідями у визначених форматах, як-от XML або JSON.
Можливість використовувати старі функції на нових ринках. Добре розроблена SOA допомагає розробникам легко використовувати функції, які могли втратити свою актуальність в одній обчислювальній платформі чи середовищі, і розширювати їх на нові середовища та ринки.

Масштабування. Кожен сервіс може масштабуватися окремо відповідно до навантаження, що дозволяє швидко додавати нові функції без порушення роботи системи.
Вища адаптивність. Оскільки функції одного сервісу можна змінювати або оновлювати незалежно від іншого, управління інформаційними технологіями стає набагато зручнішим.
Легше обслуговування. Розробникам легше оновлювати й налагоджувати окремі сервіси, ніж монолітні застосунки. Також внесення змін до окремого сервісу не впливає на код і роботу самого застосунку, бо він є автономним компонентом.
Зниження витрат. Власники продукту заощаджують ресурси на розробку, тестування та доопрацювання сервісів, оскільки готові рішення інших розробників потребують тільки інтеграції та мінімальної адаптації.

SOA vs. SaaS vs. мікросервіси

SOA — це інтеграційний архітектурний стиль і концепція для всього бізнесу. Вона дає змогу відбивати наявні сервіси через пов’язані інтерфейси, кожен з яких відповідає бізнес-функції, яка дає змогу застосункам в одній частині розширеного підприємства повторно використовувати функції в інших застосунках.

Наприклад, сервіс доставки їжі Uber Eats, в якому різні частини архітектурної системи (прийом платежів, карта із закладами, авторизація користувачів) працюють окремо, але можуть бути інтегрованими між собою.

SaaS (програмне забезпечення як послуга) — це одна з форм хмарних обчислювальних рішень. У цій моделі постачальник послуг (CSP) пропонує кінцевим користувачам доступ до повнофункціонального програмного рішення через веббраузер, без потреби встановлювати на пристрої.

У моделі SaaS все апаратне забезпечення, необхідне для функціонування програмного забезпечення, є винятковою відповідальністю CSP. До того ж повністю оновлювати прикладне програмне забезпечення та виправляти його з міркувань безпеки — сфера діяльності CSP. Всі вимоги до ліцензування програмного забезпечення також є відповідальністю постачальника послуг.

Наприклад, Google Workspace або Microsoft 365 — сервіси, до яких ви отримуєте доступ через інтернет, щоб працювати з документами, електронною поштою, таблицями тощо, без потреби встановлювати програмне забезпечення на свій комп’ютер.

Архітектура мікросервісів — це архітектурний стиль, який дає змогу розбити внутрішні елементи однієї програми на невеликі частини, які можна незалежно змінювати, масштабувати й адмініструвати. Архітектура мікросервісів складається з дуже маленьких і повністю незалежних програмних компонентів, які зосереджені лише на одному завданні. Мікросервіси спілкуються через API — правила, створені розробниками, щоб дозволити іншому системному програмному забезпеченню спілкуватися з їхніми мікросервісами.

Архітектурний стиль мікросервісів найкраще підходить для сучасних хмарних обчислювальних середовищ. Наприклад, сервіси потокового відео, як-от Netflix, де кожна функція (обробка рекомендацій, управління користувачами, відтворення відео) реалізована як окремий мікросервіс. Ці сервіси працюють незалежно один від одного, що дає змогу легко масштабувати й оновлювати кожну функцію окремо.

Незалежно від того, який підхід до системної інженерії обирає бізнес, на прикладі великих компаній можна переконатися, що кожен із них є вигідним та результативним.

Автор: Олена Ластівка

Поділитися: