Amazing Grace: за що ми вдячні Ґрейс Гоппер

Amazing Grace: за що ми вдячні Ґрейс Гоппер

Як прийти в програмування в 37 і змінити індустрію.

Американська дівчинка Ґрейс Мюррей дуже любила дізнаватися, як усе влаштовано. Вона годинами розбирала та збирала назад різні гаджети. Як показав час, це було не просто дитяче захоплення. Ми знаємо цю дівчинку як Ґрейс Гоппер, «неймовірну Ґрейс», яка змінила IT-індустрію та пішла у відставку у званні контрадмірала ВМФ США.

Розповідаємо, чи Ґрейс придумала термін «баг» і в чому її реальні заслуги.

Хто така Ґрейс Гоппер

Ґрейс Гоппер (у дівоцтві — Мюрей) народилася 1906 року в Нью-Йорку. Після закінчення школи вона вступила до коледжу Вассара, де здобула ступінь бакалавра.

Після бакалаврату Ґрейс закінчила магістратуру, а потім і здобула PhD з математики в Єлі в ті часи, коли жінок у цю сферу практично не приймали — у 30-і докторський ступінь із математики здобули лише 113 жінок (15 % від загальної кількості математичних PhD у Штатах).

Ще під час навчання в Єлі Ґрейс почала викладати у Вассарі, де в результаті залишалася професором математики понад десять років. Ґрейс Мюррей вийшла заміж за професора Нью-Йоркського університету Вінсента Гоппера, взявши його прізвище. Ґрейс обтяжувало рутинне життя, тому вона взяла відпустку у Вассарі та зайнялася вивченням методів розв’язання диференціальних рівнянь під керівництвом математика Ріхарда Куранта.

Гоппер не планувала службу до армії до того часу, поки 7 грудня 1941 року відбулася атака на Перл-Харбор.

1943 року Ґрейс, залишаючись у штаті Вассара, приєдналася до Військово-морського флоту США. Коли війна закінчилася, Гоппер продовжила службу в резерві флоту, а також пішла з Вассара і стала науковим співробітником у Гарварді (за контрактом із ВМФ). Там вона займалася створенням комп’ютерів Mark I та Mark II разом з іншими дослідниками. Комп’ютер був гігантським — щоби доставити його на місце роботи (Naval Surface Weapons Center), знадобилося 20 вантажівок.

Ґрейс Гоппер у період Другої світової війни

Хоча до цього періоду роботи Гоппер відносять її винахід терміна debugging, на той час словосполучення «комп’ютерний баг» уже існувало, а знаменитий запис у щоденнику спостережень про витягання молі з комп’ютера, ймовірно, належав не Ґрейс Гоппер, а її колезі.

Що зробила Ґрейс Гоппер

У 1949 році Ґрейс Гоппер стала старшим математиком у філадельфійській компанії Eckert-Mauchly Computer Corporation, щоби працювати над комп’ютером UNIVAC I.

У 1952 році Ґрейс Гоппер разом зі своєю командою розробила перший компілятор A-0, який перекладав математичний код у двійковий код, який читається машиною. У тому ж році Гоппер створила FLOW-MATIC — першу комп’ютерну програму, яка використовувала слова замість чисел. Наприклад, уявимо, що ви хочете, щоби комп’ютер розрахував податки. Зараз ви можете просто написати «відніміть прибутковий податок із зарплати», а не вводити машинний код.

У 1959 році для широкого використання була представлена ​​мова програмування COBOL — перша стандартизована комп’ютерна мова, призначена для бізнес-застосування. Його створили на основі FLOW-MATIC. Гоппер брала участь у розробці COBOL і створенні компіляторів для нього, а й у популяризації мови. До 1970-х вона стала широко використовуваною мовою програмування у світі.

Прорив Гоппер навчив комп’ютери розуміти слова. Її розробки стали основою розвитку всієї комп’ютерної індустрії.

У 1967 році у своєму коментарі для Cosmopolitan Гоппер сказала, що для жінок програмувати — це природно. Те саме, що займатися підготовкою до вечері, треба все планувати наперед і запастися терпінням. За даними The Atlantic, в епоху розквіту кар’єри Гоппер (1940–50-і) код для перших комп’ютерів писали переважно жінки.

Обкладинка журнала Time / Time

Один із проривів Гоппер у тому, що вона довела: комп’ютери можуть справлятися із завданнями, запускаючи їх самі, — їм не потрібно щоразу отримувати докладний план дій від людини

Как пише Курт Беєр у своїй книзі про Ґрейс Гоппер, її роботи «лягли в основу професії програміста. Принципи підготовки коду, логічного проєктування програм, документації та тестування випливали з роботи над комп’ютерами Mark I, Mark II, Mark III та UNIVAC. <…> Їй було недостатньо писати програми, зрозумілі одиницям. У Гарварді Гоппер створила стандарти документації, які пояснюють кожен сегмент коду, а в EMCC вона графічно зобразила математичну логіку її коду.

Ґрейс Гоппер померла уві сні 1992 року й була похована з військовими почестями на Арлінгтонському цвинтарі. Щороку в Штатах відбувається жіноча технологічна конференція імені Ґрейс Гоппер «Жінки та IT».

За матеріалами Forbes, The Harvard Gazette, YaleNews і She Thought It, а також за книгою Курта Беєра Grace Hopper і Invention of the Information Age.

Ще статті
Як працювати з даними: фахівці діляться досвідом.
Розробники радять Telegram- та YouTube-канали, книги та блоги.