4 основні системи багтрекінгу | robot_dreams
Для відстеження статусу замовлення - авторизуйтесь
Введіть код, який був надісланий на пошту Введіть код із SMS, який був надісланий на номер
 
Код дійсний протягом 2 хвилин Код з SMS дійсний протягом 2 хвилин
Ви впевнені, що хочете вийти?
Сеанс завершено
На головну
4 основні системи багтрекінгу

4 основні системи багтрекінгу

Де QA відстежують помилки.

Bug Tracking Systems допомагають тестувальникам фіксувати та систематизувати помилки (баги) у програмному забезпеченні (ПЗ). Багтрекінгові системи — це єдине середовище, у якому міститься вся інформація про тестове покриття проєкту.

Разом з Іриною Петренко, QA Lead у Billie.io, розбираємося у відмінностях багтрекінгових систем.

Ірина: «Я часто стикалася з веденням багів у Excel чи Google Docs. У таких випадках статус тестування знає лише тестувальник. Виправлення, які роблять розробники, не прив’язані до конкретних завдань, і відстежити зміни складно. Історія такого тестування не зберігається, а якщо і зберігається, то аналізувати її практично неможливо. Це погано впливає на перегляд процесу розробки в команді під час ретроспективи. Згодом усі забувають, чому було зроблено те чи інше виправлення. Багтрекінгові системи допомагають уникнути цих проблем».

1. MantisBT

Проста багтрекінгова система, де все налаштовується через один конфігураційний php-файл. До ManitsBG можна під’єднати внутрішній чат та базу даних (лише MySQL, MS SQL або PostgreSQL).

Але ця система має багато недоліків:

  • не можна генерувати кастомні звіти;
  • інтерфейс користувача погано скомпонований і перевантажений елементами;
  • фільтри пошуку завдань можуть працювати некоректно;
  • відсутня можливість інтеграції зі сторонніми API.

Вартість: безкоштовно.

2. Redmine

Безкоштовна система з відкритим кодом, яку можна встановити на власний сервер. Проєкти та завдання доступні всім учасникам — їх можна не призначати конкретним виконавцям.

У Redmine мало інструментів аналітики (немає персоналізації звітів, є лише діаграми Ганта), але:

  • є підтримка календарів;
  • інтеграція із системами контролю версій;
  • до проєктів можна під’єднати Wiki-систему та модуль трекера часу, який допомагає відстежувати, як довго закривалося завдання.

З іншого боку, у Redmine застарілий інтерфейс, а для початкового розгортання та конфігурації сервера знадобиться адміністратор Linux. Нові версії виходять кожні пів року, але часто містять помилки, які адміністратору доведеться виправляти.

Вартість: безкоштовно.

3. YouTrack

Це багтрекінгова система від Jetbrains, яка робить акцент на розробці програмного забезпечення.

У YouTrack дуже простий інтерфейс — усі завдання проєктів розміщуються на Agile-дошках (як у Trello). Також YouTrack інтегрується з іншими продуктами JetBrains (Space, уся лінійка IDE). Для відстеження завдань є окремий мобільний додаток для iIOS та Android.

Вартість: до 10 користувачів — безкоштовно, далі — $ 3,67 за користувача.

4. Jira

Найпопулярніший інструмент для управління завданнями та багтрекінгу (72% опитаних JetBrains користувалися Jira).

Управління в Jira зводиться до взаємодії з проєктами, завданнями, завданнями, які мають свою назву, статус, пріоритет та опис. У Jira можна:

  • створювати власні налаштування під проєкт;
  • міняти інтерфейс;
  • підключати сторонні плагіни;
  • створювати дашборди.

Також є інтеграція зі сторонніми API та Confluence — wiki-рушієм для створення бази знань. Jira підтримує до 10 тис. користувачів на противагу 1 тис. у YouTrack.

Вартість: до 10 користувачів — безкоштовно, далі — $7,5 за користувача.

Ірина: «Кастомізувати можна не лише налаштування бордів, а й поля в тікеті (завданні), шаблони для написання баг-репортів або структури User Story. Мені подобається функціонал RoadMaps (дорожніх карт проєкту). Він підходить для планування та відстеження статусів проєктів, стає source of truth команди та стейкхолдерів.

Аналітика Jira та її звіти показують ефективність команди та слабкі місця в процесах. Наприклад, Control Chart відстежує Cycle Time (час, витрачений на роботу над issue) й окремі фази розробки».

Ще статті
Експертки про те, як оцінюють кандидатів на нетехнічних інтерв’ю
Частина 2. Робота із записами: вставка, читання, змінення й видалення