Чи можна потрапити в геймдев, якщо не граєш? Міфи та реальність індустрії ігор
Розбираємо поширені уявлення про найбажаніший домен геймерів
Ігри почали розробляти ще до того, як ПК стали загальнодоступними. Вони були примітивні й доступні тільки вузькому колу людей, але процес запустився — індустрія зародилася і стрімко розвивалася. Всього через кілька десятиліть почали знімати перші фільми за прообразом комп’ютерних ігор. А вже на початку 1980-х Міністр охорони здоров’я США закликав обмежити дітей від відеоігор. У той період цей бізнес щомісяця зростав на 5 %.
Індустрія ігор і до сьогодні має попит і є прибутковою. Так, за прогнозом аналітичної компанії Sensor Tower, до 2026 року користувачі витратять $ 117 млрд тільки на мобільні ігри.
Як індустрія для роботи, а не розваг, геймдев овіяний міфами та стереотипами, як-от: овертайми, суто чоловічий та геймерський колектив, творчі завдання. Що з цього є правдою — розбираємо в матеріалі.
Геймдев — це розвага, за яку платять, та ідеальна робота для геймера
Міф чи реальність: ми поспілкувалися зі спеціалістами із геймдеву з різних компанії, усі як один відповіли — це міф.
«Вкрай рідко ти розроблятимеш те, у що ти стабільно граєш.
Навіть якщо робиш одні ігри, а граєш в інші — почнеться профдеформація. Вона буде у будь-якому разі, ким би не працював у геймдеві: художником чи програмістом. Ти гратимеш в улюблену гру, але замість насолоджуватися на ходу робитимеш інтроспективи, намагатимешся розкласти гру або ще гірше — думати, як її розробити», — Дмитро Столинець, Unity Dev
«Взагалі не погоджуюсь із цим твердженням. Мені одразу згадалося: я люблю їсти солодощі, але я їх не виробляю і не хочу. Створювати солодощі та їсти їх — це різні речі», — Артем Авраменко, Ubisoft
Поруч крокує і стереотип, що QA-інженери цілодобово грають в ігри, і на цьому їхня робота завершується. Це теж неправда:
«Це може бути ідеальна робота для геймера, якщо людина усвідомлює усі реалії. Коли приходять люди та вважають, що просто гратимуть у свої улюблені ігри, а це не відповідає реальності, то вони сильно розчаровуються. Насамперед це робота для людей, які мають системність мислення, посидючість, у яких розвинене почуття ретельності та відповідальності, саме тому як геймери, так і не геймери можуть себе у цьому знайти», — Антоніна Ніфантієва, Ubisoft
Робота у геймдеві надзвичайно виснажлива і не дозволяє мати work-life balance
Міф чи реальність: думки наших спікерів різняться — одні вважають, що це особливість окремих компаній і періоду розробки (наприклад, перед релізом), а інші переконані, що, хто не хоче перепрацьовувати, той не буде. Робимо висновок, що overtime — радше виняток, ніж закономірність.
«Я працював у двох GameDev-компаніях і в обох чудово вдалося поєднувати відпочинок і роботу. Могли перепрацьовувати тільки перед релізом і після. Перепрацювання трапляються у багатьох спеціальностях. Необов'язково в геймдеві», — Артем Авраменко, Ubisoft
«Є різні підходи до ігрової розробки. І якщо це більш бізнесовий варіант, схожий на розробку інших, не ігрових продуктів, коли у вас є гроші, план розробки і розуміння того, як мають пройти наступні кілька ітерацій, то навіть заохочується робота без овертаймів. Бо коли хтось починає перепрацьовувати — це означає, що далі ви не зможете запланувати, скільки ця людина зробить у наступному спринті.
А є і інші ситуації розробки. Наприклад, якщо умовно через рік треба мати вертикальний зріз гри та презентувати її інвесторам, у команди є чіткі таймлайни, але в якийсь момент стається колапс. Тут і починаються історії про роботу по 76 годин на тиждень», — Дмитро Столинець, Unity Dev
«Я, коли йшов у цю сферу, очікував на перепрацювання, але цього не сталося. Так, інколи бувають моменти, але дуже рідко, і всі сприймають це нормально. У кого не буває?» — анонім, SoftGroup
Робота у геймдеві творча
Міф чи реальність: про це уявлення про індустрію обмовився один із наших спікерів. Каже, що саме тому розробники ігор схильні до вигорання, адже у роботі залучають не тільки логіку, а й фантазію. Щоправда, інші розробники погодились із ним лише частково.
«Якщо ти геймдизайнер, то, напевно, фантазуватимеш. Але навіть серед геймдизайнерів є такі, що працюють не над самим дизайном гри, а, наприклад, над accessibility (доступністю для людей з обмеженими можливостями). Тобто їм не треба придумувати сторілайн чи щось таке.
У програмістів усе теж дуже відносно. Можливо, це більше стосується розробників з геймплею. Але завжди є технічне завдання і не факт, що програмістам дадуть вигадувати щось своє», — анонім, SoftGroup
«Я не згоден. Наприклад, в команді є п’ять людей. Якщо це маленька команда і потрібна хоча б одна людина, яка буде генерувати ідеї, то це кльово. А якщо їх уже п'ять — це погано. Я зараз свій проєкт роблю, тому до фантазій на ходу досить скептично ставлюся», — Артем Авраменко, Ubisoft
В ігри грають і розробляють їх тільки чоловіки
Міф чи реальність: за даними ESA, 41 % геймерів у США — жінки. Скільки грають українські дівчата — статистики немає, натомість, згідно зі статистикою DOU, розробляють ігри 26 % жінок. Але якщо порівняти ці дані із загальним станом ринку, то виявляється, що всього в українському ІТ тільки 23 % жінок. Отже, невелика кількість дівчат у професії — це аж ніяк не особливість GameDev, а сфери загалом.
Чи означає це, що жінок не беруть у геймдев і їм взагалі не варто туди йти? Звичайно, що ні.
«Я працював із жінкою-девелопером, і це, напевно, ледь не найкращий розробник, з яким я працював», — анонім, SoftGroup
«Це все через загальний стереотип у наших головах, що жінки менш придатні до технічних професій. Наукові дослідження у Європі та Китаї показують, що у Європі хлопчики у школі більш успішні у технічних науках, а дівчата більш придатні до гуманітарних. Натомість у Китаї стереотипу, що схильність до певних наук залежить від гендеру, немає. Коли проаналізували китайських школярів, то дівчата і хлопці виявилися однаково успішними як у технічних, так і в гуманітарних предметах.
Для компаній не важливий гендер, важливо, який ти спеціаліст» , — Антоніна Ніфантієва, Ubisoft
У геймдеві зарплати нижчі, ніж в інших сферах. Багато заробляти можна лише у гемблінгу
Міф чи реальність: часом між геймдевом і гемблінгом ставлять знак «=» і кажуть, що заробляти багато можна лише там. Однак і наші спікери, і статистика стверджують, що це міф. Хоча є нюанс.
«Легкий спосіб заробити великі гроші у геймедеві — це гемблінг, але це далеко не весь геймдев», — Дмитро Столинець, Unity Dev
«Про гемблінг правда, що там великі гроші, але неправда, що у сфері розробки ігор великі гроші можна заробити тільки там. Та й взагалі, специфіка роботи там зовсім інша, очевидно, не так цікаво, як на справжніх ігрових проєктах», — зауважив лектор курсу «С++ для GameDev» Богдан Левунець, Ubisoft
Показовим є опитування компанії DOU, згідно з яким середній рівень зарплат у геймдеві лише на $ 200 нижчий від загального ринку (станом на серпень 2022 року).
Але не можна ігнорувати факт, що QA-інженери у геймдеві отримують помітно нижчу плату: $ 1235 проти $ 2000 в ІТ-сфері загалом. Один із наших спікерів припускає, що це може бути пов’язано із тим, що тестувальники ігор частково втілюють свою дитячу мрію, а тому готові миритися із нижчою зарплатою.
«Деякі спеціалісти йдуть у геймдев через те, що це мрія їхнього дитинства. Вони хочуть цим займатися, на відміну від інших галузей програмування. Напевно, через це трапляється, що люди готові йти на поступки, як зарплатні, так і інші», — анонім, SoftGroup
Формування оплати праці як у геймдеві, так і в інших галузях залежить від багатьох факторів, переконаний лектор курсу Unity Game Developer Роман Бухтіяров із Unity Technologies:
«Заробітна плата тут залежить від низки факторів: досвід, країна, в якій працюють, а також розмір і успішність компанії».
Тоді як Дмитро Столинець вважає, що є ще один не менш вагомий фактор, який впливає на ЗП, — бажання.
«Особисто для мене відповіддю на це запитання стало, що якщо ти хочеш заробити гроші в геймдеві — ти заробиш ці гроші».
GameDev — галузь лише для молодих
Міф чи реальність: заперечувати факт, що у сфері розробки ігор працюють переважно молоді, не можна. Проте це не означає, що фахівцям старшого віку шлях перекритий. За статистикою, середній вік працівників у геймдеві — 28 років. Проте ж і сама ІТ-галузь приваблює переважно молодих людей — медіанний вік тут 29 років.
Цікаво, що середній вік геймерів, за даними звіту Асоціації розважального програмного забезпечення (ESA), коливається у межах від 35 до 44 років.
«Вік не має значення, якщо людина має відповідні знання та навички. У геймдевелопменті працюють люди різного віку, які приносять свої ідеї та досвід створення ігор», — Роман Бухтіяров, Unity Technologies
GameDev в Україні не розвивається
Міф чи реальність: усі спікери у нашій статті відповіли одностайно — це неправда. Підґрунтя для розвитку індустрії в Україні дуже розвинене. Навіть в умовах війни багато компаній планують наймати нових працівників і зберегти робочі місця, зазначено в опитуванні DOU. Станом на початок 2023 року в Україні налічували близько 25 геймдев-компаній з кількістю працівників від 100 осіб.
Самі ж представники сфери відгукуються про неї так:
«В Україні є цікаві команди, проєкти, але скажімо так, ігор з величезним бюджетом у нас менше.
Аутсорс-компаній чи філіалів, що допомагали великим студіям, також достатньо, той же Ubisoft. Є куди піти: 4A Games (вийшли зі S.T.A.L.K.E.R.), Hologryph. Також у нас багато мобільних розробок, наприклад, цим займається Plarium», — Дмитро Столинець, Unity Dev
«До війни геймдев в Україні дуже активно розвивався, відкривалися нові офіси. Як на мене, головна проблема у тому, що у нас немає специфічної освіти, немає геймдев-кафедр. Дуже важко знайти велику кількість кваліфікованих спеціалістів, які дійсно розуміються у цій тематиці. Вони зазвичай мають попередній досвід в іншому IT-домені чи взагалі не мають досвіду, а потім ростуть вже у середині компаній», — Богдан Левунець, Ubisoft
Висновки
Статистика та відповіді показують, що загалом сфера розробки ігор принципово не відрізняється від інших галузей ІТ-індустрії.
Проте найкраще підсумував цю тему один із наших спікерів:
«Геймдевелопмент — це захоплива та складна професія, яка потребує старанної праці, бажання та зосередженості. Міфи про неї можуть створювати романтичне уявлення, але варто розуміти, що це також звичайна робота зі своїми викликами та труднощами», — Роман Бухтіяров, Unity Technologies
