Що передбачив Айзек Азімов у своєму оповіданні Robot Dreams | robot_dreams
Для відстеження статусу замовлення - авторизуйтесь
Введіть код, який був надісланий на пошту Введіть код із SMS, який був надісланий на номер
 
Код дійсний протягом 2 хвилин Код з SMS дійсний протягом 2 хвилин
Ви впевнені, що хочете вийти?
Сеанс завершено
На головну
robot_dreams: про що все ж таки мріє робот?

robot_dreams: про що все ж таки мріє робот?

І чи судилося здійснитися його мріям

Айзек Азімов — американський письменник-фантаст, чия розповідь Robot Dreams стала натхненням для назви нашого бренду, а творча спадщина загалом — стимулом для багатьох вчених та інженерів.

Сьогодні розбираємо, наскільки пророчими виявилися наукові ідеї й концепції, які Азімов описував у своїх книгах, та що, можливо, ще чекає на нас у майбутньому.

Айзек Азімов (1920–1992)

Чому Азімов?

«Я нічого не сприймаю на віру. Кожна гіпотеза має бути підкріплена логікою, інакше вона не має жодної цінності»

(I, Robot)

Пророцтва Айзека Азімова завжди викликали інтерес, тому що ґрунтувалися на фундаментальних принципах та знаннях. Азімов — не просто футуролог і гарний оповідач, а й відмінний популяризатор науки. Серед сотень і сотень його творів — чимало таких, де автор міркує, жартує, проводить паралелі та навчає різними темам. Він допомагав іншим письменникам-фантастам у будь-яких питаннях (наприклад, виступав консультантом у серіалі Star Trek).

Його фантастичні світи, мабуть, не були б настільки детально відтворені у творах, якби автор не знався на фізиці, математиці, астрономії та робототехніці.

До речі, саме слово «робототехніка» (науку про роботів) теж придумав Азімов, використовуючи термінЧапека «робот». Придумав він також й особливу науку — робопсихологію, мета якої — «зробити роботів більш схожими на людей».

Азімов відомий багатогранними уявленнями про майбутнє та людську природу. Епоха штучного інтелекту йому була ані погана, ані хороша. Не обираючи ні одну зі сторін, він міг показати відразу все, що чекає на людину, коли вона навчиться програмувати штучний інтелект.

В одному з інтерв'ю на телебаченні у 1975 році Азімов згадує, що до того, як він почав писати, всі роботи в літературі зображались якимись Франкенштейнами, які нищили своїх творців. Письменнику ж роботи бачилися не більш небезпечними, ніж звичні на той час кавоварки, пилососи чи автомобілі. А владою над власними творами автор вважав науку, яка дозволяла шукати вихід із найскладніших ситуацій:

«Наука — це те, що робить наше життя кращим і цікавішим. Вона не повинна бути страшною або загадковою. Вона має бути доступною та зрозумілою для всіх»

Пропонуємо розібрати, що саме Азімов описував у книжках — і наскільки це справдилося у XXI столітті.

Новий підхід до освіти

«Я впевнений: книгу ніщо не замінить у майбутньому, так само як ніщо не могло замінити її в минулому»

Прогноз

У світі майбутнього Азімова діти здобувають освіту дистанційно через комп'ютери та роботів-вчителів (механічний вчитель). В оповіданні The Fun They Had діти на горищі знаходять звичайну паперову книгу та починають міркувати, як весело було б вчитися в школі, де є справжній живий учитель, а не за електронними книгами з механічним пристроєм.

Реальність

Онлайн-освіта стала реальністю, хоча за процесом навчання роботи ще не стежать. Може, воно і на краще.

Ілюстрація художника Jean-Marc Côté (кінець 19 століття) про 2000 рік. Листівки з подібними ілюстраціями надихнули Азімова на написання книги Futuredays

Тотальна неосвіченість

«— Читати вмієш, Рейч? — з посмішкою спитав Селдон. Рейч знову сплюнув крізь зуби та сказав: — Ні-і. Я що, дурень, щоб читати? Нехай дурні читають». 

(Prelude to Foundation)

Прогноз

Азімов передбачав, що надмірна довіра до машин призведе до того, що людина не знатиме математику. В оповіданні The Feeling of Power люди давно забули основи математики: йдуть війни, а космічними кораблями управляють дорогі та складні в обслуговуванні комп'ютери.

Один із техніків, вивчаючи креслення древніх комп'ютерів, виявляє, що людина може сама виконувати математичні розрахунки за допомогою олівця та паперу. Військове керівництво засекречує «винахід», плануючи використовувати його для створення пілотованих людиною космічних кораблів, які мають вийти в кілька разів дешевшими.

Реальність

Ситуація, коли людина розучилася лічити, є малоймовірною, оскільки це неминуче призвело б до хаосу і зруйнувало б цивілізацію. На щастя, сьогодні людина все ще може скласти числа в стовпчик за допомогою олівця. Хоча задля справедливості треба сказати, що людей, які вміють лічити в розумі, стає все менше і менше. Можливо, це прогноз на дуже далеке майбутнє — і йому ще судилося збутися.

Технофобія

«— Але звідки вони мають страх перед роботом? — Це хвороба людства. Одна з тих, від яких поки що не знайдено ліків».

(The Bicentennial Man and Other Stories)

Прогноз

Азімов чітко усвідомлював, що людям буде властива технофобія, яку породить невідомість. Люди не знатимуть, чого чекати від машин, і почнуть їх боятися.

Реальність

Подібні побоювання сьогодні не рідкісні. Попри те, що у продажу вже є роботи-няньки, люди, як і раніше, з побоюванням ставляться до таких пристроїв і не поспішають довіряти їм своїх дітей. Водночас сам Азімов дивився на робоепоху з обережним оптимізмом: його роботи розв'язують нагальні проблеми, працюють у небезпечних для людини місцях, проводять операції та рятують від нещасних випадків.

Роботам потрібні закони

«Робот не може завдати шкоди людині, якщо тільки вона не доведе, що зрештою це буде корисно для всього людства»

(The Caves of Steel)

Прогноз

Чим більше письменник думав про роботів та про те, якими мають бути комп'ютеризовані пристрої, тим більше схилявся до висновку про необхідність створення певного кодексу поведінки. Так народилися «Закони робототехніки» — коротке зведення правил, які захищають людину від свого творіння. До речі, всупереч поширеній думці, його вигадав не Азімов, а редактор, який працював у журналі «Неймовірні історії», — Джон Вуд Кемпбелл.

Джон Вуд Кемпбелл

Саме він, прочитавши чергову розповідь Айзека Азімова, помітив закономірності у поведінці робоперсонажів, та запропонував письменнику сформулювати їх. Згодом ці закони стали негласними заповідями для розробників:

1. Робот не може завдати шкоди людині або своєю бездіяльністю допустити, щоб людині було завдано шкоди.

2. Робот має коритися всім наказам, які дає людина, окрім тих випадків, коли ці накази суперечать Першому Закону.

3. Робот повинен дбати про свою безпеку тією мірою, в якій це не суперечить Першому чи Другому Законам.

Реальність

Азімов не міг знати, якою буде епоха комп'ютеризації, але загалом він правильно міркував, а його «Закони» можна вважати прообразом сучасних протоколів безпеки. Особливо актуальним це питання стало у світлі стрімкого прориву в розвитку нейронних мереж та штучного інтелекту. Що, коли роботи почнуть заперечувати накази людини? Про небезпеку, яку несе в собі штучний інтелект, неодноразово говорили такі авторитетні люди, як Стів Возняк, Ілон Маск, Білл Гейтс та інші.

Автор розумів, що ці закони недосконалі, та багато разів обігрував у своїх творах ситуації, коли вони призводять до парадоксів емпатії, міжособистісної комунікації та соціальної взаємодії.

Так, наприклад, робот із телепатичними здібностями РБ-34 в оповіданні Liar! потрапляє в ситуацію, коли через перший закон робототехніки змушений говорити неправду людям, аби їх не засмутити й цим не завдати їм шкоди.

3D-відео

«Деякий час Селдон, тупо і здивовано дивлячись на неї, міркував, поки до нього не дійшло, що він майже голий. Він метнувся до ліжка і тільки після цього усвідомив, що перед ним лише голографічне зображення жінки»

(Prelude to Foundation)

Прогноз

Передача інформації стане можлива через тривимірний інтерфейс — 3D-голограму. Опис голографічного зв'язку можна зустріти у багатьох роботах Азімова, наприклад, у романі The Naked Sun або романах із циклу Foundation. А в повісті The Bicentennial Man згадується голографічний відеофон.

Реальність

Фактично прогноз справдився. Трансляція 3D-контенту, а особливо 3D-кінотеатри — річ звичайна. Щоправда, сучасні технології для її реалізації кращі та зручніші, ніж далекий від якісного UX «скляний голографічний куб» в Азімова, який художник спробував зобразити на обкладинці першого видання.

Обкладинка книги Айзека Азімова Foundation

Телепатія

«Телепатія! Телепатія! Телепатія! — процідив фізіолог крізь зуби. — З таким самим успіхом можете назвати це чаклунством. Про телепатію ніхто не знає зовсім нічого, крім самого слова "телепатія"»

(Blind Alley)

Прогноз

Роботи зможуть читати людські думки. Як робот РБ-34 в оповіданні Liar! Письменник не загострює увагу на технології читання думок, а фокусується на перевагах такого роду спілкування та можливих конфліктах із законами робототехніки.

Реальність

Ще не справдилося. Цілком читати думки комп'ютер не навчився, хоча все йде до цього. Вже є маса нейроінтерфейсів, які уловлюють активність окремих ділянок мозку. Наприклад, у продажу є навушники, які підбирають музичний плейліст залежно від настрою слухача. Останнє розшифровується за допомогою зняття активності датчиків на обручі цього гаджета.

За допомогою вживлених електродів паралізовані люди можуть керувати комп'ютером і передавати повідомлення лише зусиллям волі. Вже навіть є перші експерименти щодо відтворення зорових образів із сигналів мозкової активності. Повноцінного ж «читача думок» поки що немає.

Зникнення деяких професій

«Зникнення деяких професій стане невідворотним наслідком масової комп'ютеризації та роботизації»

(З есе для канадського Toronto Star Newspaper)

Прогноз

Комп'ютер візьме на себе багато функцій — та виконуватиме їх незрівнянно швидше і краще, ніж людина. Це призведе до того, що багато професій стануть незатребуваними. Особливо очевидним це здавалося Азімову наприкінці 80-х – на початку 90-х років, коли низка видань попросила його написати есе про те, як він уявляє собі майбутнє.

Реальність

Пророцтво збувається, і в цьому немає нічого дивного. Колись людині був потрібен візник, який керував кіньми, але відколи з'явилися автомобілі, професія трансформувалася. Автоматизуються процеси, що виключають необхідність присутності людини, а роботи виконують роботу в умовах, які були б шкідливими для здоров'я людини. Так, наприклад, перший складальний робот на автовиробництві зміг замінити дюжину людей.

Але турбуватись із цього приводу рано — у будь-якому разі людина не залишиться без роботи.

Колонізація інших планет

«Колись ми вийдемо за межі Землі й людство розпочне колонізацію зовнішніх світів»

(2430 A.D.)

Прогноз

На думку Азімова, вже у 2019 році на Місяці мали працювати шахти з видобутку корисних копалин.

Реальність

На жаль, поки що амбітні плани щодо колонізації Червоної планети чи видобуток корисних копалин на Місяці — це більше мрії та перспективи, ніж реальність. Попри значний прогрес у космічній технології та дослідженнях, для реалізації проєктів з освоєння сусідніх планет належить ще розв'язати масу технічних, фінансових та практичних перешкод.

А далі?

Деякі історії Азімова написані на стику філософії, релігії та науки, а деякі взагалі ставлять крапку в питанні «А що буде далі?»

В оповіданні The Last Question штучний інтелект переживає безліч епох, зливається з людиною, виходить за межі часу та простору. Зрештою він знаходить відповідь — як перемогти ентропію, щоб запобігти загибелі всього. Але поруч немає нікого, кому можна про це розповісти. Тому ВАК (Всесвітній Аналоговий Комп'ютер) знаходить єдине правильне рішення — відповісти демонстрацією, створюючи новий світ та вимовляючи «Хай станеться світло!»

Чи правий тут письменник? Поживемо — побачимо :)

Ще статті
У два рази більше натхнення та інформації на другій онлайн-конференції від robot_dreams
Експертки про те, як оцінюють кандидатів на нетехнічних інтерв’ю