Система «нагляду» Китаю та Америки: Як особисті дані стають інструментом влади
Цю інформацію можуть використати проти вас
Журналістка The New York Times Емілі Стек нещодавно побувала в Китаї та описала, як життя в країні з тотальним цифровим контролем змінилося і що в цьому знайомого для західного світу. Її колонка стала приводом замислитися: наскільки далеко ми самі вже зайшли в добровільній відмові від приватності заради зручності? І чи справді «цифрова антиутопія» — це лише про Китай?
У цій статті — найголовніше з її спостережень і те, чому ця історія має значення і для нас, пересічних громадян.
У Китаї майже повністю зникла готівка, банківські картки використовують рідко, а всі платежі відбуваються через WeChat — «суперзастосунок», який поєднує фінанси, соціальні мережі, державні послуги та електронну комерцію. Водночас цей застосунок, згідно з китайським законодавством, зобов’язаний передавати дані користувачів державним органам.
Суцільна цифровізація виводить Китай на новий рівень контролю. Камери відеоспостереження буквально розміщені всюди: на вулицях, у магазинах, громадському транспорті та навіть у вбиральнях. Вони стали символом безпеки для громадян. Утім, така система спостереження є водночас інструментом політичного контролю.
Безпека чи контроль?
Китайська влада активно використовує ШІ та алгоритми для передбачення протестної активності й запобігання злочинам. Людей можуть не допустити на поїзд до Пекіна або заблокувати їм доступ до громадських місць лише на основі аналітики алгоритмів. Під час пандемії COVID-19 система QR-кодів і трекінгу дозволяла обмежувати пересування громадян без підтвердженого діагнозу.
Локальні китайські проєкти на кшталт поліцейського Police Cloud збирають біометричні, поведінкові й соціальні дані, об’єднуючи їх в єдину систему, здатну виявляти «небажані зв’язки» між людьми, визначати потенційні «дестабілізатори», людей з «екстремальними думками» та автоматично попереджати владу про «ризики» (тут одразу пригадується сюжет антиутопії Джорджа Орвелла «1984»). Система навіть прогнозує можливі сценарії дій: «В готель заселилися понад троє потенційно небезпечних людей…».
Так, американський уряд наразі не застосовує ці технології, як Китай. Але він може.
Американський сценарій: приватні дані — в руках держави
У США технологіями також дедалі активніше послуговуються державні структури. Федеральні агентства отримують доступ до персональних даних громадян через сумнівні канали — зокрема шляхом придбання інформації у приватних дата-брокерів, що збирають її з мобільних застосунків, смартпристроїв і соціальних мереж.
Окремі структури, як-от створений під час другого терміну Дональда Трампа Департамент урядової ефективності (DOGE), вже отримали доступ до медичних, фінансових і соціальних записів мільйонів американців. За офіційною версією, це роблять для боротьби з неефективністю та шахрайством, однак деталі застосування цих даних залишаються непрозорими.
У 2023 році, наприклад, дівчину-підлітка з Небраски та її матір ув’язнили після того, як поліція отримала доступ до їхніх приватних повідомлень у Facebook. Вони обговорювали використання абортивних пігулок за призначенням.
Приватність знецінюється — і це проблема
Відтоді як Ілон Маск розпочав масштабний збір даних через DOGE, було подано низку судових позовів з боку правозахисних і технологічних організацій, профспілок та органів влади окремих штатів з метою зупинити ці дії та отримати більше інформації про вже передані дані.
Американський уряд майже не надав пояснень, як саме використовують ці дані. У квітні 2025 року редакція видання Wired провела журналістське розслідування, виявивши, що DOGE уже почав інтегрувати імміграційні дані з інформацією із систем соціального страхування та податкових служб.
Фахівці попереджають: це лише початок. Деякі школи вже реалізовують алгоритми «раннього попередження», щоб визначати, кого з учнів варто відрахувати. Часто батьки навіть не знають, що дані їхніх дітей — поведінка, відвідуваність, тести — обробляє ШІ. Іноді ці дані потрапляють до рук поліції.
Ідея приватності втратила своє значення. Ті, хто писав Білль про права, вважали її ключовою умовою свободи. Але після 11 вересня люди у всьому світі звикли «віддавати приватність заради безпеки». Тепер — заради зручності. І цінність приватних даних падає.
Друга каденція Трампа погіршує ситуацію
З «другим пришестям Трампа» компа Palantir, що спеціалізується на аналізі даних і технологіях і була заснована Алексом Карпом та Пітером Тілем (ще одним прихильником Трампа), вже отримала понад $113 мільйонів від федерального уряду. Посадовці розповіли The New York Times, що адміністрація Трампа використовує технології Palantir для консолідації даних про американців («персональних досьє»), які зберігаються в різних федеральних агенціях, з метою створення централізованого досьє.
У квітні Служба імміграції та митного контролю (ICE) оголосила про контракт із Palantir на суму $30 мільйонів доларів для створення системи, що забезпечить «майже миттєву видимість» осіб, які самостійно залишають країну, та дасть змогу визначати, кого депортувати наступним.
Політика Дональда Трампа супроводжується також активною державною риторикою на підтримку штучного інтелекту — від інвестицій до технологічного домінування. Своєю чергою, топменеджери IT-компаній демонструють лояльність до адміністрації президента та активно фінансують її діяльність. Трамп чітко окреслює свою позицію: розвиток AI не має стримуватися регулюванням з боку окремих штатів.
Тож один із ключових пунктів нового законопроєкту, ухваленого Палатою представників, передбачає скасування чинних законів штатів, що регулюють ШІ, і заборону на ухвалення нових протягом наступних 10 років. Республіканці в Сенаті пропонують ще радикальніше рішення — позбавляти фінансування проєкти з розвитку інтернету в тих регіонах, де запроваджують правила щодо ШІ.
У травні 2025 року Монтана стала першим штатом, який закрив так звану лазівку для брокерів даних, обмеживши можливість уряду купувати приватну інформацію про людей — захист, якого досі, попри багаторічні законодавчі зусилля, не існує на федеральному рівні. Щонайменше 20 штатів ухвалили комплексні закони про захист даних споживачів, і багато міст намагалися запобігти використанню технології розпізнавання облич — хоча місцева поліція іноді працювала в обхід цих заборон.
На цьому тлі питання про реальні наміри адміністрації Трампа та її союзників у технологічному секторі звучить дедалі гучніше. Адже штучний інтелект — це не лише про інновації, а й про потенційне посилення механізмів державного контролю, зокрема через обробку масивів персональних даних у режимі реального часу.
Чи можна щось змінити? Так
Масове спостереження більше не є унікальним явищем окремих авторитарних країн. Воно стало глобальним трендом, зумовленим як зручністю цифрових сервісів, так і прагненням урядів до ефективності та контролю. Китай демонструє, до чого може призвести поєднання технологій, ШІ й політичної централізації. Але навіть у демократичних країнах елементи такої системи вже функціонують — і питання лише в тому, чи зможе суспільство вчасно зреагувати.
N. B. У цьому контексті фахівці з кібербезпеки відіграватимуть дедалі важливішу роль — адже саме вони захищатимуть права, дані та приватність мільйонів людей. Попит на експертів у сфері вже стрімко зростає.
👉 Якщо вам цікаво зануритися в цю тему глибше або розпочати кар’єру в кібербезпеці — зверніть увагу на спеціальні курси від robot_dreams.
