Як стати інженером DevOps за пів року і почати заробляти на новій професії
Гід з необхідних навичок
Якщо зайти на DOU просто зараз, можна побачити понад 100 відкритих вакансій на позицію DevOps, а медіанна зарплата фахівця сягає $3600. Чому ж такий великий попит на розробників DevOps та чому їм так багато платять?
Відповідь проста: компанії готові вкладатись у стабільність роботи продукту, що забезпечує їхню репутацію та можливість безперервно заробляти. Лише 1% оптимізації може призвести до мільйонних прибутків або економії на ресурсах, якщо йдеться про великі корпорації.
Подивімося, наскільки важливою є роль DevOps-інженера з погляду бізнесу:
Уявіть собі застосунок для доставки їжі, який пройшов усі етапи розробки, був успішно запущений і вже має велику базу клієнтів. В один вечір п’ятниці, коли люди повернулися з роботи й почали здійснювати тисячі замовлень, він просто перестає працювати. Застосунок зависає та не підтверджує замовлення, тому всі починають шукати інші можливості й купують у конкурентів.
Через цю ситуацію клієнти масово пишуть скарги та звертаються в техпідтримку, а компанія втрачає гроші та лояльність користувачів сервісу. Команди розробників та операційної підтримки не можуть розв’язати це питання, бо рідко комунікують напряму. Хто може найшвидше виявити проблему і знайти рішення? DevOps.
В цій теоретичній ситуації інженер вже має автоматизовані сценарії у разі таких подій. За допомогою систем моніторингу він визначає, що один із серверів вийшов із ладу через перенавантаження. DevOps масштабує сервери за допомогою хмарної інфраструктури та дає додаткові потужності для збільшеного трафіку.
Але це лише тимчасове рішення. Після цього він знаходить проблеми в скриптах, які проігнорували ще на етапі розробки, та виправляє конфігурації серверів, поки система продовжує працювати у звичному режимі. Завдяки автоматизації застосунок тепер працюватиме без збоїв, коли трафік значно зростатиме.
В цьому і полягає основне завдання DevOps: автоматизувати розв’язання проблем, щоб вони працювали щоразу, і бути в курсі стану справ у командах розробників і операційників. Таким чином всі відділи зможуть виконувати свою роботу краще і швидше.
Що таке DevOps
DevOps — це скорочення, яке складається з двох слів: Development та Operartions. Це підхід, в основі якого лежить органічна взаємодія між командами розробників програмного забезпечення та операційної підтримки.
DevOps також називають методологією, культурою та філософією. Кожна компанія також може мати своє уявлення про DevOps-інженера та його обов’язки, тому навіть у різних відділах фахівці розв’язуватимуть різні проблеми.
Велика кількість тайтлів усередині методології іноді ускладнює розуміння обов’язків у DevOps. В загальному розумінні DevOps відіграє ключову роль в автоматизації розробки програмного забезпечення на кожному з її етапів та якнайшвидшому усуненні проблем.
Ось такий вигляд має типовий цикл розробки:
Планування охоплює підготовку до кожного з етапів, переважно з використанням таких інструментів, як-от Agile або Scrum. Команда вирішує, які функції потрібні продукту, генерує ідеї та розробляє стратегію для досягнення цілей. Потім інженери пишуть код на основі дизайну та специфікацій продукту. Під час цього DevOps може давати завдання команді.
Код компілюють і запускають у різних середовищах за допомогою контейнерів. Під час випуску продукт передається в середовище для впровадження і переходить до етапу розгортання на серверах. Програмне забезпечення починає працювати, і команда розв’язує поточні проблеми та стежить за його роботою. В результаті моніторингу кожного з етапів з’являється певний фідбек команди й користувачів, який потім застосовують для планування, — цикл повторюється.
За допомогою цього процесу код постійно вдосконалюється і відправляється на сервери. Девопс автоматизує запуск нових версій коду та бере участь у терміновому та довгостроковому усуненні несправностей, а також оптимізації роботи команд і ПЗ.
Стати DevOps за пів року — амбіційна, але досяжна ціль, особливо для спеціалістів з технічним досвідом.
Для цього потрібно стати універсальним фахівцем, який розуміється на більшості процесів, що потрібні для функціонування програмного забезпечення й успішної роботи команд. Інженер DevOps відповідальний за стабільне перенесення розробки до вебсередовища, тому має швидко реагувати на будь-які форс-мажори й бути в курсі нових технологій та підходів.
Обов’язки та компетенції інженера DevOps
У деяких компаніях робота буде дуже різноманітною, в інших — може зводитися до окремого етапу циклу розробки або типу завдань. В будь-якому разі розробнику DevOps потрібно розумітися на всіх перелічених нижче пунктах, щоб бути конкурентним на ринку праці.
Типові обов’язки DevOps-інженера:
- Оптимізація продуктивності.
- Управління інфраструктурою проєкту.
- Автоматизація розробки.
- Моніторинг та локування.
- Налагодження мережевої інфраструктури.
- Робота зі зворотним зв’язком.
- Документація.
- Впровадження нових технологій та практик.
Для того, щоб розуміти, які знання будуть актуальними, треба проаналізувати вакансії та визначити найбільш поширені технології та спектри обов’язків. Вакансії часто містять такі базові компетенції, як-от AWS, Azure, GCP і Teraform, тому можна зробити висновок, що саме на них варто зробити акцент. Також можна подивитись, які запитання є типовими для інтерв’ю саме в тих компаніях, в яких хочеться працювати.
До ролі DevOps найбільш логічно перейти від системного адміністрування, розробки ПЗ або тестування, особливо автоматизованого.
Оскільки в підході DevOps можуть бути різні завдання, спеціалістів у цій сфері можна розділити на декілька типів залежно від їхньої глибини та широти компетенцій:
L-shaped — лінійні спеціалісти, які мають глибокі знання лише в одній галузі. Наприклад, експертиза в моніторингу, але мінімальна обізнаність у тестуванні.
T-shaped — спеціалісти з глибокими знаннями в одній сфері, які додатково мають широкі знання в інших. Наприклад, інженер, який найкраще розуміється на CI/CD-пайплайнах, але водночас має загальне розуміння мереж, управління інфраструктурою, кібербезпеки й тестування.
V-shaped — інженер, який сфокусований на двох галузях, що доповнюють одна одну. Наприклад, це може бути контейнеризація та оркестрація контейнерів.
Pi-shaped — спеціалісти подвійного профілю, що є експертами у двох напрямах і мають обізнаність в інших галузях. Наприклад, автоматизація і моніторинг систем.
M-shaped — інженер, який знається на кількох галузях одночасно і має широке розуміння інших процесів. Наприклад, спеціалізується на контейнеризації, хмарній інфраструктурі, розробці й тестуванні, але водночас знає, як налагодити автоматизацію, та розуміється на кібербезпеці.
E-shaped — всеосяжний спеціаліст, якого найбільше цінуватимуть на ринку. В цьому випадку йдеться не тільки про глибину та ширину знать у багатьох галузях, а й про лідерські якості й комунікативні здібності.
Soft skills
Оскільки філософія DevOps охоплює не тільки технічні, а й управлінські аспекти, soft skills — також невіддільна частина для кар’єрного зростання в цій сфері.
- Навички комунікації.
- Лідерські якості.
- Бути командним гравцем.
- Критичне мислення.
- Мотивація та бажання бути в тренді технологій, підходів і рішень.
- Відповідальність.
- Адаптивність у розв’язанні проблем.
- Тайм-менеджмент.
- Бажання вчитися.
- Клієнтоорієнтованість.
Які навички потрібні, щоб стати DevOps
Різні скіли для кожного з циклів розробки є основою роботи DevOps, тому треба розуміння багатьох інструментів, щоби впоратися з великою кількістю різнопланових завдань.
Ця дорожня карта допоможе зорієнтуватися в основних кваліфікаціях, які потрібні для того, щоб стати успішним DevOps-інженером.
1. Знання з програмування (4–6 тижнів)
Найактуальнішими мовами програмування для автоматизації процесів будуть Python (для будь-якої операційної системи) і Bash (Unix shell) для скриптів у Linux. DevOps також можуть використовувати PowerShell як альтернативу для Windows. Якщо вже є знання з таких мов програмування, як-от C, C++, Ruby, Go, JavaScript, Perl або Groovy, то їх також можна застосовувати для написання сценаріїв. Крім того, базові знання мов програмування допоможуть читати чужий код і бачити проблеми або шляхи його вдосконалення.
2. Основи Linux/Unix (1–3 тижні)
Оскільки більшість серверів працює на Linux, DevOps повинен розумітися на базових командах і принципах роботи з файлами та знати, що таке shell-скрипти. Автоматизація операцій на серверах, управління файлами, запуск програм, робота з мережевими інструментами — для всього цього потрібен Linux. Найкраще почати з вивчення Bash, найпоширенішої мови скриптів у Linux.
3. SDLC (1 тиждень)
Software Development Life Cycle — основа будь-якого ІТ-проєкту. Розуміння SDLC допомагає стежити за якістю й ефективністю кожного етапу розробки та доставки ПЗ. DevOps має максимально оптимізувати й автоматизувати кожен етап, щоб зекономити час та знизити ризики за випуску нових версій або змін в інфраструктурі.
4. Мережі (2–3 тижні)
Мережа — це інструмент комунікації комп’ютерів, який охоплює IP-адреси та мережеві протоколи. DevOps повинен розуміти, як переміщуються дані, як їх захистити та як розв’язувати проблеми з мережею. Ця основа є ключовою для ефективного управління інфраструктурою. Чудовим інструментом для отримання практичного досвіду є Wireshark, який дає змогу аналізувати мережевий трафік.
Мережі охоплюють великий обсяг теоретичних та практичних аспектів, які будуть актуальними для DevOps-інженера:
- Моделі OSI та TCP/IP.
- IP-адресація та підмережування (IPv4, IPv6).
- DNS та DHCP.
- Мережеві протоколи (HTTP, HTTPS, FTP, SSH тощо).
- Міжмережеві екрани та групи безпеки (iptables, UFW).
- Базове усунення несправностей у мережі (ping, traceroute, netstat).
5. Основи хмарної інфраструктури (3–4 тижні)
Хмарні постачальники (AWS, Azure і GCP) пропонують низку послуг: хмарні обчислення, зберігання та мережеві зв’язки, які можна використовувати для створення та розгортання програм. AWS є чудовим вибором для початку, оскільки він є найпоширенішим. Після вивчення будь-якої з цих хмарних платформ буде набагато легше зрозуміти особливості інших провайдерів, адже вони працюють за схожими принципами. Для того, щоб мати впевненість у своїх знаннях, можна підготуватись і отримати сертифікат, наприклад, AWS Solutions Architect.
6. Методології управління проєктами (1 тиждень)
Agile та Scrum — найпопулярніші методології для управління проєктами, які забезпечують безперервну інтеграцію, тестування та доставку. Зазвичай планують короткі періоди: 1–2 тижні, місяць або інший період, який є доречним для проєкту. Для того, щоб планувати, а потім давати завдання командам і перевіряти їхнє виконання, DevOps-інженеру потрібно розібратися в одній або обох із цих методологій.
7. Керування версіями (1–2 тижні)
Керування версіями забезпечує контроль над змінами коду, конфігурації та документації. Цей процес охоплює створення, управління змінами та зберігання.
Git — найпопулярніша система контролю версій, яка дає змогу відстежувати зміни в коді та співпрацювати з командою за допомогою центрального репозиторію. Це важливо для групових завдань, керування кодом, відстеження змін і співпраці, не перебиваючи роботу одне одного.
8. Інфраструктура як код (2–3 тижні)
Інфраструктура як код (IaC) — управління та версійний контроль інфраструктури за допомогою коду для автоматизації процесів розгортання та менеджменту ресурсів.
Terraform — один із найпопулярніших інструментів IaC. Він використовує власну мову під назвою Hashicorp Configuration Language (HCL), базується на Go, яку більшість вважає дуже легкою для сприйняття та читання.
9. CI/CD-пайплайни (3 тижні)
CI (Continuous Integration, або безперервна інтеграція) — постійне об’єднання змін у коді різних розробників з автоматичним тестуванням.
CD (Continuous Deployment, або безперервне розгортання) автоматизує процес інфраструктурного забезпечення та випуску ПЗ. За допомогою CD програмне забезпечення створено таким чином, що його можна будь-коли розгорнути у продуктовому середовищі.
CD (Continuous Delivery, або безперервне постачання) дає змогу автоматично розгортати ПЗ, усуваючи потребу в людському втручанні. DevOps визначає критерії для випуску коду, і коли ці критерії виконуються, код розгортається в продуктовому середовищі.
Підхід CI/CD автоматизує процес розробки програмного забезпечення від кодування до розгортання. Ця автоматизація означає, що команди можуть випускати нові функції та виправлення швидше й частіше, легко змінюючи продукт під потреби користувачів.
Jenkins та GitHub Actions будуть найбільш актуальними для автоматизації CI/CD.
10. Контейнери (1 тиждень)
Контейнеризація — це упакування програми та її залежностей у контейнер, що забезпечує її однакову роботу всюди. Контейнери — це новий стандарт для автоматизованого тестування та розгортання. Вони гарантують, що програма працює узгоджено в різних середовищах, що спрощує розгортання та керування.
Docker — основний інструмент для контейнеризації.
11. Оркестрація контейнерів (1 тиждень)
Такі інструменти оркестрації, як-от Kubernetes і Helm, допомагають автоматизувати розгортання, масштабування та керування контейнерними програмами. Ці інструменти потрібні для керування складними програмами, гарантуючи їхню безперебійну роботу, легке масштабування та швидке відновлення після збоїв.
Kubernetes — це провідний інструмент оркестрації, який варто вивчити на старті.
12. Візуалізація (1 тиждень)
Віртуалізація дає змогу створювати віртуальну або симульовану версію програмного забезпечення на одному сервері, імітуючи його різні апаратні та програмні середовища.
VMware ESXi — найактуальніший інструмент для віртуалізації, а також VMware vCenter Server для централізованого управління віртуальними машинами та гіпервізорами ESXi.
13. Управління конфігурацією (3 тижні)
Управління конфігурацією (СМ) — це процес підтримання бажаного стану ІТ-систем та компонентів. Це допомагає забезпечити, щоб система постійно працювала як очікують протягом усього циклу.
Ansible — це система оркестрації та управління конфігурацією, що використовує плейбуки, написані на YAML для управління серверами.
Terraform більше зосереджений на забезпеченні серверів, а не на їхній конфігурації, застосовує підхід незмінної конфігурації, щоб підтримувати всі сервери в ідеально синхронізованому стані.
14. Мережеві та інфраструктурні сервіси (3–4 тижні)
Мережеві та інфраструктурні сервіси охоплюють налаштування та керування такими службами, як-от реверс-проксі, форвард-проксі, сервери кешування, брандмауери та балансувальники навантаження. Розуміння цих служб потрібне для оптимізації продуктивності програм, керування мережевим трафіком і безпеки. Вони відіграють важливу роль в архітектурі та робочій стабільності ваших програм.
nginx — це універсальний інструмент для обробки реверс-проксі та балансування навантаження.
15. Моніторинг (2 тижні)
Моніторинг — це спостереження за кожною фазою циклу DevOps та IT-операцій. Цей процес важливий для продуктивності й надійності ПЗ. Безперервний моніторинг дає змогу командам виявляти проблеми на ранніх етапах, підтримувати оптимальні умови роботи системи та ухвалювати своєчасні рішення для покращення продуктивності.
Prometheus і Grafana — інструменти, які найчастіше застосовують DevOps-інженери.
Після або під час ознайомлення із цими інструментами варто спробувати попрацювати над власним пет-проєктом.
Пет-проєкти – також невіддільна частина навчання, яка допоможе використати набуті знання на практиці. Зазвичай це невеликий застосунок, створений для розв’язання певної проблеми в обмеженому масштабі. Ідея для такого проєкту необов’язково повинна бути оригінальною або інноваційною. Пет-проєкт може чудово закласти основу для портфоліо чи доповнити його, дати змогу розв’язувати реальні проблеми та реалізовувати свій творчий потенціал.
