Поклик неба: Історія військового ЗСУ, який створив перший в Україні симулятор розвідки та коригування

Олекса Коба — військовослужбовець ЗСУ, який спеціалізується на аеророзвідці. А ще — колишній студент онлайн-курсу Unreal Engine, де він паралельно зі службою на передовій  вивчився на розробника ігор. Під час навчання Олекса зрозумів, що опановані навички допоможуть йому в розв’язанні сталої проблеми з освітою новачків-аеророзвідників. Так виникла ідея створити Call of the Sky («Поклик неба») — навчальний симулятор з функціями, наближеними до реальних військових умов.

Спеціально для журналу r_d Коба розповів про те, як розробляли проєкт, який вже приносить користь на полі бою, і чому в симулятора Call of the Sky є всі шанси стати геймченжером української аеророзвідки. 

Навіщо військовим симулятор для розвідки та коригування

Для тренування пілотів БПЛА на ринку різні види симуляторів. Олекса ділить їх на дві категорії:

1. Симулятори, на яких можна відпрацювати навички польоту на FPV-ударних дронах. (Liftoff, Velocidrone, Tryp, «Обрій»).

2. Симулятори, на яких можна відпрацювати зліт та посадку на крилах (RealFlight, AeroPro Delux).

Є також просунуті симулятори з більш розлогим списком функцій, як-от DJI Flight Simulator, але вони дуже дорогі й до того ж недоступні для використання в Україні.

До сьогодні не було доступних симуляторів з реалістичним відтворенням умов, в яких доводиться працювати військовим.

Фотографія нижче зроблена взимку 2023/24 під Авдіївкою. Дрон з тепловізором висить на висоті 15 метрів, а єдиний орієнтир, за яким можна хоча б щось зрозуміти — це ледь помітна біла доріжка. Все інше застилає туман і мокрий дощ.

Дрон із тепловізором наразі коштує $3500–4000. Водночас звичайний «мавік» (дрон Mavic) на ринку в середньому можна купити за $2200. За один день один екіпаж може втратити до 13–15 «мавіків». Множимо й отримуємо астрономічну суму — $33 000 на день.

Втрати дронів зростають ще більше, якщо політ відбувається в лісі (це дуже часті польоти), адже там не працює GPS і немає орієнтирів. Рік тому Коба працював у Серебрянському лісництві, на Луганщині, де вивів для себе алгоритм роботи в таких умовах. Саме він став основою для симулятора Call of the Sky, який про:

  👉 Прокачування навичок саме розвідування й коригування, а не просто відпрацювання польоту та посадки.

  👉 Поширення знань про максимально безпечні алгоритми польоту без систем GPS, використовуючи лише візуальні орієнтири.

  👉 Тренування в складних погодних умовах і коли зносить вітер. Вітер — одна з найбільших проблем аеророзвідника. Бо можна на зумі коригувати вогонь, а потім віддалити зум і зрозуміти, що дрон віднесло на 2 км — і невідомо, в який саме бік.

Головна мета проєкту — завдяки ефективнішому навчанню початківців на симуляторі зменшити втрату дронів Mavic, вивільнити ресурси на їхню закупівлю та зорієнтувати ці кошти на інші потреби.

Як створювався проєкт

Олекса Коба пішов добровольцем на фронт у 2014 році. Тоді він готувався захистити диплом магістра з історії та філософії, але початок АТО змінив плани. Свою дипломну роботу він захищав через телефон, перебуваючи вже на кордоні з росією. У 2016-му Коба повернувся до цивільного життя, здобув освіту веброзробника та запустив «ветеранський бізнес» з розробки вебрішень. 

24 лютого 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення рф, Олекса знову добровільно вирушив до військкомату. За 2 роки боїв на передовій він також опановував навички нової для себе професії — аеророзвідника.

«Після боїв під Бахмутом я відчув, наскільки ця війна змінилась і наскільки аеророзвідка може збільшувати коефіцієнт корисної дії на полі бою. Тож я почав навчатись у будь-який доступний спосіб: знаходив людей та організації з досвідом і, звичайно, перевіряв усе практично», — розповідає Олекса Коба.

Симулятор Call of the Sky Коба назвав на честь героїні мультфільму «Щенячий патруль», яку обожнює його дочка. Розробка зайняла близько місяця. Процес значно пришвидшило використання плагінів: наприклад, в одному плагіні було реалізовано механіку польоту на дроні, в другому — повітря, в третьому — хмари. Натомість однією з проблем було саме налаштування взаємодії цих інструментів.

Для користувача Call of the Sky починається на навчальному полігоні в гірській місцевості з відносно нормальною погодою, яка поступово погіршується: з’являється вітер, хмарність і туман. Завдання оператора  — виявляти техніку, яка генерується по світу на великих мапах. Техніка замаскована, що вносить реалістичний компонент втоми та «замилювання ока».

Скриншоти з гри Call of the Sky

Плани на майбутнє

Call of the Sky ще потребує доопрацювання. Наприклад, у планах:

• збільшити карти, зробити їх на основі реальних карт з місць бойових дій;
• покращити генерацію місцевості (як-от, зробити ліс густішим);
• налаштувати погіршення сигналу дрона у відповідь на занизький політ чи інші реалістичні обставини;
• встановити часові обмеження на місію, прив’язані до рівня заряду дрона.

курсы по теме:

Unreal Engine Developer

Столович Михаил

Senior Game Developer в Pixagon Games

О курсе

Олекса впевнений, що коли проєкт буде повністю завершено, його використовуватимуть на практиці в усіх підрозділах аеророзвідки, особливо для навчання початкових екіпажів. Симулятор зменшить втрати реальних бортів на бойових позиціях.

Інструктори, які тренують військових управляти БПЛА, підтверджують, що віртуальні тренування збільшують шанс зберегти дрон у бойових умовах на 30%.

Це перспектива для Call of the Sky цілком реальна, адже інші тактичні симулятори вже професійно використовують в Україні.

Одним з найбільших виробників таких продуктів є геймдев-компанія SKIFTECH, на чиїх симуляторах тренуються ЗСУ, Нацгвардія, Державна прикордонна Служба, ССО та інші державні військові організації України.

В червні 2024 року співзасновник SKIFTECH Михайло Обод був одним зі спікерів на онлайн-конференції від освітньої платформи robot_dreams STRUM 2.0. Подивитися запис лекції Михайла і послухати про те, як тактичні симулятори та GameDev-технології змінюють напрям DefenceTech, можна тут.