Дайджест новин за лютий 2025 року | robot_dreams
Для відстеження статусу замовлення - авторизуйтесь
Введіть код, який був надісланий на пошту Введіть код із SMS, який був надісланий на номер
 
Код дійсний протягом 2 хвилин Код з SMS дійсний протягом 2 хвилин
Ви впевнені, що хочете вийти?
Сеанс завершено
На головну
Дайджест новин: AI-чип розміром із сіль, альтернатива чату GPT, «оживлені» батареї та найлегший наноматеріал у світі

Дайджест новин: AI-чип розміром із сіль, альтернатива чату GPT, «оживлені» батареї та найлегший наноматеріал у світі

Новини, які ви могли пропустити в лютому 2025 року

Щомісяця ми збираємо для вас найцікавіші новини про IT, науку та технології, які могли пройти повз вашу увагу. Лютий не став винятком!

Meta запустять 50 000 км кабелю під водою: навіщо?

Credits: Meta

Компанія Meta — власник Facebook, Instagram і WhatsApp — підтвердила запуск нового масштабного проєкту підводних кабелів під назвою Project Waterworth, що з’єднає п’ять континентів і забезпечить високошвидкісне з’єднання на довжину 50 000 км — це буде найдовший підводний кабель у світі.

Мережа охоплюватиме точки входу в США, Бразилії, Індії, Південній Африці та інших важливих регіонах. Особливу увагу компанія приділяє Індії, де зростання центрів обробки даних та інфраструктури для штучного інтелекту стало важливим фактором для реалізації проєкту. Індія також частково фінансуватиме його. 

Проєкт містить новаторські архітектурні рішення, серед яких — використання 24 пар оптоволоконних кабелів та унікальні методи маршрутизації, що дають змогу максимізувати застосування кабелів, прокладених на глибинах до 7 000 метрів. Також передбачені нові технології закопування кабелів у високоризикових зонах, щоб уникнути можливих пошкоджень через географічні чи політичні фактори.

Цей проєкт допоможе зміцнити глобальні цифрові комунікації, забезпечивши потрібну пропускну здатність для розвитку штучного інтелекту по всьому світу», 

— зазначив Гая Нагараджан, віцепрезидент з інженерії Meta.

Нагадаємо, що Meta вже є частковим власником 16 чинних підводних мереж. Project Waterworth стане першим повністю власним підводним кабелем Meta.

Ілон Маск випустив найрозумнішу модель ШІ на Землі (за його версією)

Credits: AI generated image for X

17 лютого компанія Elon Musk xAI випустила свою довгоочікувану флагманську модель ШІ — Grok 3. Вона стала основою для чат-ботів Grok на мобільних пристроях та вебплатформах, а також для досвіду користувачів у соціальній мережі X, якою володіє Маск.

У світі, де конкуренція в сегменті чат-ботів ШІ дуже висока, немає жодних гарантій, шо новинка зможе значно вплинути на ринок. До прикладу, ChatGPT від OpenAI використовує близько 400 мільйонів активних юзерів щотижня. 

За даними платформи цифрової аналітики Similarweb, кількість щоденних відвідувань вебзастосунку Grok (зокрема, Grok.com) у США збільшилася з близько 189 000 до понад 900 000 у дні після релізу Grok 3. Всього в світі щоденні відвідування зросли з 627 000 до 4,5 мільйона.

Цифри справді вражають! Однак головне запитання — чи зможе xAI зберегти цей імпульс та утримати користувачів?

Цікавий факт: впродовж першого тижня Grok 3 відповідав, що Дональд Трамп і Ілон Маск заслуговують на смертну кару. Але xAI швидко виправила цю проблему і тепер бот цензурує будь-які негативні згадки про обох. 

Microsoft випустили ШІ-інструмент, який може створювати сцени для відеоігор

Модель під назвою Muse є першою в своєму роді, адже заміняє одночасно програмування та анімацію від людини. Компанія провела опитування серед розробників ігор, щоб з’ясувати, як генеративний ШІ може бути корисним і які функції потрібні для ефективності таких інструментів, як зазначила Катя Гофман, старша керівниця дослідницької групи Microsoft. Для навчання моделі її команда зібрала дані про ігровий процес за сім років з гри Bleeding Edge — багатокористувацької битви 2020 року від студії Ninja Theory для Xbox.

Якщо ви раніше не бачили жодного з цих відео згенерованих ігрових сцен, ви могли б подумати, що це просто уривки з відеогри», 

— сказала Гофман під час демонстрації Muse для журналістів.

Команда Xbox від Microsoft та інші гравці індустрії прагнуть застосовувати ШІ, щоб допомогти знизити витрати студій, які зазвичай вкладають сотні мільйонів доларів у створення блокбастерів — витрати, що різко збільшилися останніми роками, попри сповільнення зростання продажів. Це є суперечливим, оскільки гравці підозрюють, що генеративний ШІ може негативно вплинути на якість ігор. А працівники студій, які вже пережили хвилю скорочень, побоюються, що технологія може ще більше скоротити їхні ряди.

У Bleeding Edge два склади по чотири гравці змагаються один з одним в онлайн-режимі. Всі ігри записують за дозволом учасників, що дало змогу дослідникам зібрати понад мільярд кадрів разом з даними про те, як гравці використовують контролери. Все це стало основою для створення моделі, яку Microsoft називає «Моделлю світу та людської дії». Як і інші генеративні моделі ШІ, вона може будувати нові сцени після того, як їй покажуть зразок — наприклад, послідовність зображень, засновану на сцені, зробленій людиною. ШІ генерує елементи, які охоплюють взаємодії між персонажами та іншими складниками гри.

Інші дослідники зможуть розвивати роботу Microsoft, використовуючи прототипне програмне забезпечення, яке компанія планує випустити для загального доступу.

Вчені винайшли спосіб «оживляти» літій-іонні батареї: як він працює?

Зношені батареї зазвичай просто замінюють на нові, але вчені запропонували інший підхід: відновлювати їх, вводячи свіжий літій. Ця технологія може продовжити термін служби літій-іонних батарей у десятки разів, що зменшить витрати й позитивно вплине на екологію.

Основна причина старіння літій-іонних акумуляторів — це зростання твердого електролітного інтерфейсу (SEI) на аноді. Він поглинає іони літію та підвищує опір, що з часом призводить до зниження ємності батареї. Крім того, зношується сам електрод, а електроліт розкладається, що ще більше знижує ефективність.

Як працює нова технологія?

🔹 Дослідники використали штучний інтелект та органічну електрохімію, щоб створити спеціальну літій-вмісну сполуку.

🔹 При подачі певної напруги ця сполука вивільняє літій просто всередині батареї.

🔹 Процес супроводжується утворенням газоподібних побічних продуктів, які легко виходять назовні, звільняючи місце для нового літію.

У ході експериментів вчені майже повністю відновили сильно зношену літій-залізо-фосфатну батарею, яка втратила 15% своєї ємності. За їхніми оцінками, нова технологія може продовжити життєвий цикл батарей від 12 000 до 60 000 циклів зарядки.

Але й залишаються недоліки:

1. Метод потребує спеціально розроблених батарей, які дозволяють вводити літій.

2. Конструкція таких акумуляторів буде складнішою та займатиме більше місця.

3. Невідомо, чи можна застосувати цей підхід для літій-іонних батарей, які використовують у смартфонах та ноутбуках, адже вони мають іншу хімічну структуру.

Попри деякі технічні складнощі, ця технологія ідеально підходить для промислових батарейних установок, де важливо знизити витрати й зменшити кількість відходів.

З’явився AI-чип розміром із крихту солі: він майже не витрачає енергію

Джерело: USST

Дослідники з Університету науки й технологій Шанхаю (USST) розробили ШІ-чип на базі світлових технологій, який здатний аналізувати дані, споживаючи мізерну кількість енергії. Головна його особливість — крихітний розмір, що не перевищує зернятко солі.

Оптоволоконні кабелі можуть передавати дані зі швидкістю світла, але їхнє декодування вимагає громіздкого обладнання, яке споживає багато енергії. Китайські вчені знайшли рішення: вони застосували принципи пасивних нейронних мереж, щоб створити AI-чип, який аналізує світлові сигнали без додаткової електроніки.

Технологія базується на концепції дифракційної глибокої нейронної мережі, вперше запропонованої вченими з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі у 2018 році. Вона використовує спеціально надруковані 3D-шари, які спрямовують фотони світла для обчислень.

Щоб вбудувати AI-чип у волоконно-оптичні кабелі (а їхня товщина не більша за людську волосину), команда застосувала нанолітографію двофотонного друку, створивши надтонкі полімерні шари. Потім чип приєднали до кінця оптоволокна, де він аналізує світлові сигнали, що проходять крізь кабель.

В експерименті вчені закодували зображення цифр у світлові сигнали та передали їх через оптоволоконні кабелі. AI-чип зміг розпізнати й відтворити ці зображення за трильйонні частки секунди, споживаючи всього кілька тисячних від енергії, необхідної традиційним системам розпізнавання зображень.

Технологія ще не ідеальна: найменші дефекти чипа можуть знижувати ефективність, а кожен пристрій доводиться налаштовувати під конкретне завдання. Але вчені вірять, що в майбутньому такі чипи знайдуть застосування в ендоскопічній медицині, квантових обчисленнях та інших передових технологіях.

Попит на електроенергію різко зростає у США та Китаї: що це означає для довкілля?

Джерело: Cath Virginia / The Verge, Getty Images

Міжнародне енергетичне агентство (IEA) прогнозує, що попит на електроенергію у світі зросте рекордними темпами протягом наступних років. Особливо це стосується США та Китаю — двох найбільших забруднювачів атмосфери. Причиною цього є розвиток центрів обробки даних, виробництва електромобілів, батарей, сонячних панелей і напівпровідників.

Дедалі більше транспортних засобів і побутових пристроїв переходить на електрику, а штучний інтелект потребує величезних обчислювальних потужностей, що веде до активного будівництва нових дата-центрів. Це ставить перед урядами виклик: як забезпечити достатню кількість електроенергії без збільшення забруднення?

Ми стоїмо на порозі нової ери електроенергії, і уряди мають забезпечити її стабільність, доступність та екологічну чистоту», 

— заявив Кейсуке Садаморі, директор енергетичних ринків та безпеки IEA.

Згідно з прогнозами IEA, до 2027 року світовий попит на електроенергію щороку зростатиме на обсяг, що перевищує річне споживання Японії. Більша частина цього попиту припадатиме на Китай, проте США також нарощують споживання.

Цікаво, що економічне зростання та попит на електроенергію не завжди пов’язані. У Китаї з 2020 року електроспоживання збільшувалося швидше, ніж ВВП країни. Головні причини:

  • Виробництво сонячних панелей, батарей та електромобілів (це третина всього зростання попиту).
  • Дата-центри та 5G-мережі, які витрачають дедалі більше енергії.
  • Прогрес у сфері штучного інтелекту: китайський стартап DeepSeek розробив AI-модель з підвищеною енергоефективністю, що ускладнює прогнози майбутнього споживання.

Після невеликого зниження попиту на електроенергію у 2023 році США зараз демонструють стабільне зростання на 2% щороку до 2027 року. Це еквівалентне трирічному електроспоживанню Каліфорнії. Основний драйвер — бум дата-центрів та виробництво напівпровідників.

На фоні цього зростання адміністрація Трампа відмовилася від кліматичних цілей США й зробила ставку на розвиток нафтової та газової індустрії.

Наразі 60% електроенергії в США та Китаї досі генерується з викопного палива. Однак IEA прогнозує рекордне зростання виробництва відновлюваної енергії — сонячні та вітрові електростанції вже стали найдешевшим джерелом нової електроенергії у більшості країн. Очікують, що до 95% нового попиту до 2027 року буде покрито чистою енергією.

За таких умов викиди CO₂ від електрогенерації можуть досягти плато вже в найближчі роки, що дає надію на стабілізацію кліматичних змін.

Завдяки ШІ: вчені створили найміцніший та водночас найлегший наноматеріал у світі

Дослідники з Університету Торонто під керівництвом інженера Тобіна Філетера навчили AI визначати ідеальні конфігурації наноструктур, які забезпечують максимальну міцність за мінімальної ваги. Так з’явився новий унікальний матеріал — карбонова нанолаттисна структура, що поєднує екстремальну легкість і стійкість до навантажень.

Наноматеріали вже давно вражають своїми властивостями. Вони поєднують надміцні матеріали зі складними мікроскопічними структурами, як-от решітки та стільники. Але раніше їхньою головною проблемою була нерівномірна розподіленість навантаження, що призводило до руйнування.

Щоб подолати цю проблему, команда Філетера розробила алгоритм, який допомагає AI вибирати ідеальну геометричну структуру для конкретного матеріалу. Внаслідок цього система створила надміцну карбонову решітку, яка за щільністю нагадує пінопласт, але за міцністю не поступається сталі.

Як це працює?

🔹 Спочатку AI створив модель — він визначив ідеальну форму структури для максимальної стійкості.

🔹 Потім структуру надрукували на 3D-принтері — нова технологія дає змогу друкувати швидше, ніж це було можливо з попередніми наноматеріалами.

🔹 Останній етап — «випікання» матеріалу — під час спеціальної обробки (піролізу) всі зайві речовини вигорають і залишається карбонова решітка, яка здатна витримати масу, що перевищує її власну в мільйон разів.

До того ж цей матеріал настільки легкий, що може балансувати на мильній бульці.

Яке майбутнє у цієї технології?

🔹 Медична сфера: матеріал можна використовувати для створення протезів та імплантів, які будуть міцними, але легкими.

🔹 Транспорт: автомобілі, літаки та ракети, зроблені з цього матеріалу, споживатимуть менше пального та стануть екологічнішими.

🔹 Оборона та авіакосмічна галузь: матеріал можна застосовувати для бронезахисту, надшвидкої оптики та інших передових технологій.

Попри те, що це ще не вібраній (про який часто згадують в американських коміксах), наука вже наближається до створення матеріалів, які раніше існували лише в уяві. І цей прорив — лише початок.

Google спростили видалення особистих даних з пошуку

Оновлений інструмент «Результати про вас» дає змогу користувачам Google швидше знаходити й видаляти дані, як-от адреси чи номери телефонів, просто зі сторінки пошуку.

Користувачі можуть зареєструватися, вказавши своє ім’я, адреси, номери телефонів та Email, які Google скануватиме в пошукових результатах. Якщо система знайде вашу контактну інформацію, ви отримаєте сповіщення та зможете подати запит на її видалення.

Раніше цей інструмент був доступний лише в застосунку Google або прихований у налаштуваннях акаунта. Тепер він інтегрований безпосередньо в пошуковик: за натискання на три крапки поруч із результатом з’являється опція «Видалити цей результат». Це дає змогу швидко перевірити, які дані можна видалити, й подати відповідний запит.

Google пропонує три варіанти:

Персональна інформація — сюди входить контент, що розкриває особисті дані без згоди користувача (наприклад, у випадках доксингу).

Юридичне видалення — для скарг на незаконний контент, включно з порушенням авторських прав та матеріалами, пов’язаними з насильством над дітьми.

Оновлення застарілих результатів — нова функція, яка дозволяє оновити або видалити пошуковий запис, якщо дані на сайті вже змінилися, але в Google залишилася стара версія.

Поки що інструмент доступний лише у США, Великій Британії, Ірландії, Австралії, Канаді, ПАР, Бразилії, Мексиці, Іспанії, Франції, Швеції, Таїланді, Індії та Індонезії. Google обіцяє поступово розширити його на інші країни.

Ще статті
Порівнюємо швидкість, якість і відповідальність за результат